Погоджено українську частину команди, яка відповідатиме за створення Центру Україна-НАТО

Джерело: Міноборони

У Міноборони повідомили про погодження української частини команди, яка відповідатиме за створення Центру Україна-НАТО (JATEC).

Представники Міноборони, ЗС України, інших Сил оборони у взаємодії з офісом віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної погодили склад групи з реалізації проєкту зі створення JATEC і готують дорожню карту його запуску.

“Проєкт JATEC є надзвичайно важливим елементом інтеграції України в НАТО. Він дозволить уніфікувати наші підходи, зокрема, в аналітичній діяльності з метою посилення ефективності нашої спільної роботи”, – сказав заступник міністра оборони Станіслав Гайдер.

Рішення про старт JATEC (NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Centre) було ухвалене у лютому цього року за результатами засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів оборони.

Центр стане першою спільною інституцією в історії відносин України та Альянсу.

Метою Спільного центру Україна-НАТО є розбудова спроможностей Сил оборони України, аналіз досвіду російсько-української війни, досягнення взаємосумісності між Україною та НАТО, сприяння інституційному розвитку.

Представники Сил оборони України та НАТО вже провели перше організаційне засідання інституції в березні у Польщі.

Наступне засідання JATEC заплановано провести 15 – 19 квітня 2024 року також на території Польщі. За його підсумками очікується напрацювання спільно з партнерами з НАТО остаточної моделі та структури Центру, його завдань та юридичної форми.

Серед короткострокових планів роботи JATEC розглядається створення спільних з НАТО дорожніх карт до Вашингтонського саміту (липень 2024 року) та організація заходів для запуску практичної діяльності Центру.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої привітав його та всіх американців із Днем незалежності.

У ніч на 3 липня підрозділи Сил оборони України уразили міст, підрозділ радіоелектронної розвідки у Севастополі та інші об’єкти ворога.

2 липня російські війська обстріляли один із медичних закладів у Херсоні. Внаслідок атаки загинув медичний працівник, ще одна людина зазнала поранень.

Станом на вечір 2 липня кількість загиблих внаслідок російської атаки у Києві збільшилася до 25 осіб, повідомив глава міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.

Моніторингова місія ООН з прав людини заявила про різке зростання жертв серед цивільних після масштабної російської атаки на Україну, котра включала десятки ракет і сотні безпілотників та призвела до загибелі 23 осіб у Києві.