Politico: Україна обговорює з ЄС можливість майбутнього повернення переселенців
Джерело: Politico
Україна проводить попередні переговори з офіційними особами ЄС стосовно майбутніх міграційних правил блоку, аби спробувати забезпечити повернення більшої кількості своїх громадян наступного року та зміцнити економіку, тоді як військові зусилля створюють величезне навантаження на ресурси, повідомили двоє дипломатів ЄС на умовах анонімності.
Через кілька тижнів після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році мільйони українських біженців втекли до ЄС відповідно до директиви про загальний тимчасовий захист. Це був винятковий захід, розрахований на масовий приплив людей, які не можуть повернутися додому.
Станом на листопад 2023 року 4,2 мільйона осіб у всьому блоці скористалися перевагами директиви, яка діє до березня 2025 року.
Шукаючи умови, які заохочуватимуть переселенців повертатися, українці проводять попередні обговорення, щоб визначити правила ЄС після березня 2025 року, особливо якщо ЄС пообіцяє підтримувати біженців, поки триватиме війна.
На тлі виснажливого літнього контрнаступу армії необхідно мобілізувати 500 тисяч осіб призовного віку. Відповідно до воєнного стану, українським чоловікам віком від 18 до 60 років заборонено виїжджати за межі країни. Одначе, 18 % українських переселенців у Європі становлять саме чоловіки від 18 до 65 років, згідно з даними Євростату.
Раніше радник Офісу президента Зеленського Сергій Лещенко в інтерв’ю швейцарській газеті заявив : “Я вважаю, що приймаючі країни повинні припинити підтримку переселенців, щоб вони могли повернутися додому”.
Лещенко акцентував Politico, що він говорить особисто, а не передає про політику президента.
Своєю чергою, МЗС України не відповіло на запит про коментар.
Хоча Київ не надсилав офіційного запиту до ЄС щодо сприяння поверненню переселенців, дипломати ЄС заявили, що українська сторона здійснює певний тиск щодо посилення майбутніх правил для повернення людей. Один із дипломатів додав, що наразі це не конкретне прохання уряду України, а більше пошукове.
У перші дні після повномасштабного вторгнення Росії в Україну десятки тисяч українців записалися в армію, поспішаючи на передову для захисту країни.
Проте зараз, через два роки бойових дій, понад 750 000 чоловіків призовного віку втекли до Європи.
Міністри з питань міграції ЄС обговорять “альтернативні шляхи” для мільйонів українських шукачів притулку. Якщо блок вирішить дозволити українським переселенцям залишитися, поки триває війна, вони можуть доручити Європейській комісії розробити нову систему.
Директива про тимчасовий захист, яка є законодавчою основою для їх захисту, вже двічі продовжувалася.
Представник Єврокомісії заявив, що “Європейський Союз готовий підтримувати Україну та всіх тих, хто тікає від російських бомб скільки завгодно”.
Зауважимо, кожен п’ятий дорослий біженець з України, що перебувають у Польщі, є чоловіком. Це випливає з останніх даних дослідження, опублікованого Національним банком Польщі.
У грудні 2023 року депутат Бундестагу від партії ХДС з оборонної та зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер зауважив, що лише у Німеччині зараз перебуває “до десяти дивізій” українських чоловіків, котрі можуть допомогти своїй країні у війні проти РФ. Раніше німецький політик виступав за посилення озброєння України. Так, лише у Німеччині офіційно проживає близько 190 тисяч чоловіків з України призовного віку.
- Раніше заступник міністра закордонних справ Польщі Анджей Шейна закликав готуватися до того, що до країни може прибути нова хвиля переселенців з України.
- Станом на 1 грудня у Литві проживає понад 86 тисяч українців, 52 тисячі з яких вважаються воєнними переселенцями і мають тимчасовий дозвіл на проживання на підставі тимчасового захисту.
- Уряд України збільшив строки і розміри надання роботодавцям компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб та внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю.
- На Закарпатті за підтримки обласної організації Товариства Червоного Хреста України облаштували прихистки для вразливих категорій переселенців.
- Уряд Польщі зможе підтримувати вимушених переселенців з України до вересня 2024 року, продовживши дію закону з березня ще на шість місяців. Після закінчення цього терміну правила зміняться.
30 січня президент Володимир Зеленський підписав Закон 4188-IX “Про внесення змін до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” щодо забезпечення збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду”.
Бюджетний комітет Німеччини закликав міністра фінансів Йорга Кукіса схвалити додаткові 3 мільярди євро (3,13 мільярда доларів) військової допомоги Україні, повідомили джерела.
Для завершення війни проти України необхідно тиснути на Росію, адже саме Москва виступає агресором, наголосила глава дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас. Вона зазначила, що США повністю поділяють цю думку.
Хмельницька обласна рада має намір витратити 645 тисяч гривень на висвітлення своєї діяльності у 2025 році, повідомила пресслужба у відповідь на інформаційний запит ІМІ.
Глава РФ Володимир Путін неодноразово нахвалював міжконтинентальну балістичну ракету “Сармат”, стверджуючи, що “аналогів у світі немає”, і кілька років обіцяв, що ось-ось поставить її на бойове чергування. Пропагандисти Путіна погрожували за допомогою “Сармата” стерти Велику Британію та Страсбург, де знаходиться Європарламент. Проте низка випробувань завершилася провалом: Росія не має необхідних компетенцій для створення таких ракет, якими ще за радянських часів займалися українські конструкторські бюро, повідомляють експерти.