Politico: Західні країни терміново узгоджують декларацію про гарантії безпеки для України напередодні саміту НАТО
Джерело: Politico
За словами чотирьох офіційних осіб, знайомих з перебігом переговорів, невелика група західних союзників бере участь у “термінових, в останню хвилину” перемовинах, аби завершити декларацію про гарантії безпеки для України напередодні саміту НАТО в Литві.
Сполучені Штати, Велика Британія, Франція та Німеччина тижнями обговорювали це питання з Києвом, а також звернулися до інших союзників у НАТО, ЄС та G7. Ідея полягає в тому, щоб створити “парасольку” для всіх країн, які бажають надавати Україні постійну військову допомогу, навіть якщо деталі відрізняються.
Ці зусилля є частиною ширших переговорів в НАТО та між декількома групами країн стосовно того, як західні союзники мають продемонструвати довгострокову підтримку Україні.
Київ хоче якнайшвидше приєднатися до НАТО, отримавши доступ до хваленої статті 5 Альянсу — “напад на одного є нападом на всіх”. Одначе, багато союзників в Альянсі загалом погоджуються, що Україна може приєднатися лише після закінчення повномасштабної війни.
Тож найбільші сили Альянсу працювали над тим, щоб визначити, які тимчасові зобов’язання щодо безпеки кожна з країн може дати Україні поки триватиме узгодження вступу в НАТО. Однак ця точка зору не є загальною, оскільки країни на східному фланзі НАТО наполягають на тому, щоб Україна пройшла швидший шлях до приєднання, навіть попри триваючи бойові дії.
Високопоставлений дипломат НАТО погодився, повідомивши журналістам під час окремого брифінгу, що зараз ведуться “запеклі переговори в останню хвилину” про те, “який вигляд це матиме”.
Зрештою ініціатива може означати обіцянки продовжити постачання допомоги, яку союзники вже надають: озброєння, обладнання, навчання, фінансування та розвідувальні дані. Але намір полягає в тому, щоб запропонувати більш постійний сигнал єдності для України, особливо тому, що Київ навряд чи отримає тверду обіцянку щодо членства в НАТО на саміті цього тижня, вважають у виданні.
Окрім декларації про гарантії безпеки, яку завершують західні держави, НАТО також розробляє нові способи допомоги українським військовим у довгостроковій перспективі.
Зауважимо, 9 липня президент США Джо Байден зазначив, що Україна поки не готова до повноцінного членства в НАТО. Проте, він готовий запропонувати військову допомогу, подібну до підтримки, яку Сполучені Штати вже давно надають Ізраїлю.
Згодом міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів “продуктивну” телефонну розмову з Державним секретарем США Ентоні Блінкеном напередодні саміту НАТО у Вільнюсі. Рішення саміту мають бути виграшними для всіх, тож триває робота над цим, запевнив глава МЗС.
- П’ятсот днів тому Росія почала неспровоковану загарбницьку війну проти України. Російські військові мали намір взяти Київ протягом трьох днів, але не змогли досягти жодної із поставлених цілей в Україні.
- Згідно з новими даними, Україна вперше може мати більше бойових танків, ніж Росія.
- Міністерка закордонних справ Франції Катрін Колонна наголосила на підтримці Україні “стільки, скільки необхідно”.
- Українська влада сподівається, що на майбутньому саміті отримає чіткий сигнал про приєднання до альянсу. Проте, як пише видання, країни-члени НАТО досі не вирішили остаточно, що запропонувати Україні на саміті.
- Міністр оборони України Олексій Резніков привітав рішення США відправити касетні бомби до Києва, заявивши, що це допоможе деокупувати територію України, але пообіцяв, що боєприпаси не будуть використовуватися в Росії.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.