Politico: Західні системи ППО перетворюють Київ на найбезпечніше місце в Україні

Коли почалася війна, Київ покладався на радянські протиракетні системи середньої дальності С-300 і “Бук М1”.

Одначе, вже сьогодні захист столиці посилено зокрема системами малої дальності Gepard з Німеччини та Avenger Short-Range Air Defense з США для збивання безпілотників і крилатих ракет. На середній дальності Україна використовує MIM-23 Hawk американської компанії Raytheon; NASAMS, розроблений Raytheon і норвезькою Kongsberg; і німецький IRIS-T SLM. Тоді як захист дальньої дії забезпечується американськими Patriot PAC-3 і Eurosam SAMP/T, поставленими Францією та Італією.

Українські війська протиповітряної оборони показали, що здатні інтегрувати сучасні системи з радянськими, заявив Сергій Попко, голова Київської військової адміністрації.

Ми продовжуємо чекати підтримки від союзників і партнерів. Нам потрібна сильніша протиповітряна оборона. Різноманітна. І не тільки для столиці, а й для кожного українського міста. Кожен зенітно-ракетний комплекс – на вагу золота, – наголосив він.

Після того, як Росія вперше випробувала Patriot, безрезультатно атакуючи столицю понад 20 днів у травні, кияни нарешті відчули себе у відносній безпеці.

Невдовзі до Києва та околиць почали переїжджати люди з інших регіонів, де протиповітряну оборону не настільки підсилено. Цими вихідними Росія атакувала Київ хвилею безпілотників, більшість з яких було збито.

Триває 1453-тя доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,2 млн осіб.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 14 лютого. Загалом від початку доби відбулося 191 бойове зіткнення.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 лютого. З початку доби відбулося 194 бойових зіткнення.

В Одесі затримали військовослужбовця ТЦК, котрий вимагав гроші за зняття чоловіків з розшуку та працевлаштування на критичне підприємство з бронюванням. Кожен етап фігурант оцінював по різному, а у разі відмови платити залякував службою на нулі.

Світові медіа відреагували на дискваліфікацію українського скелетоніста Владислава Гераскевича на Олімпіаді-2026 у Мілані-Кортіні. Спортсмена зняли зі старту після відмови виступати без шолома із зображеннями загиблих на війні українських атлетів. Видання назвали ситуацію однією з головних криз початку Ігор.