Politico: Західні системи ППО перетворюють Київ на найбезпечніше місце в Україні

Коли почалася війна, Київ покладався на радянські протиракетні системи середньої дальності С-300 і “Бук М1”.

Одначе, вже сьогодні захист столиці посилено зокрема системами малої дальності Gepard з Німеччини та Avenger Short-Range Air Defense з США для збивання безпілотників і крилатих ракет. На середній дальності Україна використовує MIM-23 Hawk американської компанії Raytheon; NASAMS, розроблений Raytheon і норвезькою Kongsberg; і німецький IRIS-T SLM. Тоді як захист дальньої дії забезпечується американськими Patriot PAC-3 і Eurosam SAMP/T, поставленими Францією та Італією.

Українські війська протиповітряної оборони показали, що здатні інтегрувати сучасні системи з радянськими, заявив Сергій Попко, голова Київської військової адміністрації.

Ми продовжуємо чекати підтримки від союзників і партнерів. Нам потрібна сильніша протиповітряна оборона. Різноманітна. І не тільки для столиці, а й для кожного українського міста. Кожен зенітно-ракетний комплекс – на вагу золота, – наголосив він.

Після того, як Росія вперше випробувала Patriot, безрезультатно атакуючи столицю понад 20 днів у травні, кияни нарешті відчули себе у відносній безпеці.

Невдовзі до Києва та околиць почали переїжджати люди з інших регіонів, де протиповітряну оборону не настільки підсилено. Цими вихідними Росія атакувала Київ хвилею безпілотників, більшість з яких було збито.

Російські війська атакували Слобідський район Харкова ракетою-дроном «Бандероль». Внаслідок удару загинула одна людина, ще дев’ятеро отримали поранення, серед них – двоє дітей.

Російські війська завдали удару по Кривому Рогу. Внаслідок атаки виникла пожежа у торговельному центрі, будівля зазнала пошкоджень.

Триває 1614-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,4 млн осіб.

У Києві внаслідок падіння уламків під час російської атаки зафіксували пожежі у Шевченківському, Солом’янському та Деснянському районах.

Станом на вечір 23 липня у Слов’янську кількість постраждалих збільшилася до 14 осіб внаслідок російського авіаційного удару.