Politico: Західні системи ППО перетворюють Київ на найбезпечніше місце в Україні

Коли почалася війна, Київ покладався на радянські протиракетні системи середньої дальності С-300 і “Бук М1”.

Одначе, вже сьогодні захист столиці посилено зокрема системами малої дальності Gepard з Німеччини та Avenger Short-Range Air Defense з США для збивання безпілотників і крилатих ракет. На середній дальності Україна використовує MIM-23 Hawk американської компанії Raytheon; NASAMS, розроблений Raytheon і норвезькою Kongsberg; і німецький IRIS-T SLM. Тоді як захист дальньої дії забезпечується американськими Patriot PAC-3 і Eurosam SAMP/T, поставленими Францією та Італією.

Українські війська протиповітряної оборони показали, що здатні інтегрувати сучасні системи з радянськими, заявив Сергій Попко, голова Київської військової адміністрації.

Ми продовжуємо чекати підтримки від союзників і партнерів. Нам потрібна сильніша протиповітряна оборона. Різноманітна. І не тільки для столиці, а й для кожного українського міста. Кожен зенітно-ракетний комплекс – на вагу золота, – наголосив він.

Після того, як Росія вперше випробувала Patriot, безрезультатно атакуючи столицю понад 20 днів у травні, кияни нарешті відчули себе у відносній безпеці.

Невдовзі до Києва та околиць почали переїжджати люди з інших регіонів, де протиповітряну оборону не настільки підсилено. Цими вихідними Росія атакувала Київ хвилею безпілотників, більшість з яких було збито.

23 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль під час презентації п’ятої оцінки завданих збитків і потреб у відновленні України (RDNA5) заявив, що нині загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить $90,6 млрд.

Колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що класична модель мобілізації більше не відповідає реаліям сучасного поля бою, як це продемонструвала повномасштабна війна.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський різко відреагував на заяви Будапешта про намір заблокувати фінансову допомогу Україні. Йдеться про позицію Угорщини щодо кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро та вимогу відновити роботу нафтопроводу “Дружба”.

Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на будівлі посольства РФ у Сеулі з’явився великий банер із написом “Победа будет за нами”. Уряд Південної Кореї звернувся до російської сторони з вимогою прибрати його, однак у посольстві відмовилися це зробити.

Триває 1461-ша доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягнули понад 1,2 млн осіб.