Politico: Західні системи ППО перетворюють Київ на найбезпечніше місце в Україні

Коли почалася війна, Київ покладався на радянські протиракетні системи середньої дальності С-300 і “Бук М1”.

Одначе, вже сьогодні захист столиці посилено зокрема системами малої дальності Gepard з Німеччини та Avenger Short-Range Air Defense з США для збивання безпілотників і крилатих ракет. На середній дальності Україна використовує MIM-23 Hawk американської компанії Raytheon; NASAMS, розроблений Raytheon і норвезькою Kongsberg; і німецький IRIS-T SLM. Тоді як захист дальньої дії забезпечується американськими Patriot PAC-3 і Eurosam SAMP/T, поставленими Францією та Італією.

Українські війська протиповітряної оборони показали, що здатні інтегрувати сучасні системи з радянськими, заявив Сергій Попко, голова Київської військової адміністрації.

Ми продовжуємо чекати підтримки від союзників і партнерів. Нам потрібна сильніша протиповітряна оборона. Різноманітна. І не тільки для столиці, а й для кожного українського міста. Кожен зенітно-ракетний комплекс – на вагу золота, – наголосив він.

Після того, як Росія вперше випробувала Patriot, безрезультатно атакуючи столицю понад 20 днів у травні, кияни нарешті відчули себе у відносній безпеці.

Невдовзі до Києва та околиць почали переїжджати люди з інших регіонів, де протиповітряну оборону не настільки підсилено. Цими вихідними Росія атакувала Київ хвилею безпілотників, більшість з яких було збито.

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.