Politico: Західні системи ППО перетворюють Київ на найбезпечніше місце в Україні

Коли почалася війна, Київ покладався на радянські протиракетні системи середньої дальності С-300 і “Бук М1”.

Одначе, вже сьогодні захист столиці посилено зокрема системами малої дальності Gepard з Німеччини та Avenger Short-Range Air Defense з США для збивання безпілотників і крилатих ракет. На середній дальності Україна використовує MIM-23 Hawk американської компанії Raytheon; NASAMS, розроблений Raytheon і норвезькою Kongsberg; і німецький IRIS-T SLM. Тоді як захист дальньої дії забезпечується американськими Patriot PAC-3 і Eurosam SAMP/T, поставленими Францією та Італією.

Українські війська протиповітряної оборони показали, що здатні інтегрувати сучасні системи з радянськими, заявив Сергій Попко, голова Київської військової адміністрації.

Ми продовжуємо чекати підтримки від союзників і партнерів. Нам потрібна сильніша протиповітряна оборона. Різноманітна. І не тільки для столиці, а й для кожного українського міста. Кожен зенітно-ракетний комплекс – на вагу золота, – наголосив він.

Після того, як Росія вперше випробувала Patriot, безрезультатно атакуючи столицю понад 20 днів у травні, кияни нарешті відчули себе у відносній безпеці.

Невдовзі до Києва та околиць почали переїжджати люди з інших регіонів, де протиповітряну оборону не настільки підсилено. Цими вихідними Росія атакувала Київ хвилею безпілотників, більшість з яких було збито.

19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.

19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.

Президент США Дональд Трамп долучився до зустрічі європейських союзників України в Берліні телефоном, поставивши під сумнів доцільність подальших витрат на військову допомогу Києву. Зокрема, він скептично висловився щодо виділення Україні мільярдів доларів у межах “Коаліції охочих”. Про це повідомили четверо європейських посадовців, обізнаних із перебігом розмови.

19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.

Президент США Дональд Трамп повідомив понад 30 світовим лідерам, які зібралися в Берліні, що його розмова з главою Росії Володимиром Путіним пройшла добре та може сприяти досягненню миру, повідомили обізнані  співрозмовники.