Польща починає втомлюватися від війни в Україні – WP
Джерело: The Washington Post
Від початку повномасштабного вторгнення Росії Польща була одним із найвірніших союзників України, надаючи військову та економічну допомогу, а також приймаючи мільйони українських переселенців. Проте втома від війни дає про себе знати.
Як нагадали у виданні, нещодавно між польськими та українськими офіційними особами відбувся відкритий конфлікт після того, як радник із зовнішньої політики президента Польщі Анджея Дуди, Марцін Пшидач, заявив, що Україні необхідно “почати цінувати ту роль, яку Польща відіграла для неї за останні місяці та роки”.
Його попередження були відповіддю на суперечку між Києвом та Варшавою щодо експорту українського зерна до Польщі, в якій прем’єр-міністр України Денис Шмигаль назвав дії Польщі “недружніми і популістськими”.
“Україна дійсно отримала велику підтримку з боку Польщі. Сьогодні найважливіше захистити інтереси польського фермера”, – пояснив Пшидач.
Своєю чергою, 1 серпня Міністерство закордонних справ України викликало посла Польщі Бартоша Чихоцького для обговорення цієї ситуації. Наступного дня польські офіційні особи викликали посла України Василя Зварича для аналогічної розмови.
При цьому заступник міністра закордонних справ Польщі Павло Яблонський зауважив, що відносини з Україною на даний момент “не найкращі”, додавши, що Україна “не повинна нападати на своїх союзників”.
Як зазначається, ця суперечка вказала на балансування, з яким Україні доводиться мати справу щодня, намагаючись узгодити свої нагальні потреби з потребами своїх сусідів і союзників, від яких на даний момент залежить саме існування Києва, – а також намагаючись звести до мінімуму будь-які розбіжності в думках, які Росія була б здатна експлуатувати.
Водночас співрозмовники видання наголосили, що напруга також свідчить про виснаження і “розхитані нерви”, оскільки російське повномасштабне вторгнення наближається до 18-місячної позначки, що є причиною тривоги деяких спостерігачів.
- Заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський заявив, що зараз польсько-українські відносини “не є найкращими” через висловлювання українських посадовців.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.