Польські фермери тимчасово призупинять протести на кордоні
Джерело: Reuters
Польські фермери призупинять протести на кордоні з Україною на пункті пропуску “Шегині-Медики” з неділі, 24 грудня, але далекобійники продовжать блокувати три інші пункти пропуску на Різдво та пропускатимуть ще менше вантажівок, ніж раніше.
Один із лідерів протестуючих фермерів Роман Кондров після переговорів із міністром сільського господарства Чеславом Сєкерським заявив, що протест на “Шегині-Медики” буде призупинено з ранку неділі до 2 або 3 січня 2024 року.
Однак далекобійники сказали, що залишаться на кордоні на Різдво і пропускатимуть лише одну комерційну вантажівку кожні три години, а не три щогодини, як було раніше.
“Ми посилюємо акцію протесту, (пропускаючи лише) одну вантажівку кожні три години”, – сказала Едіта Озигала, одна з лідерів протесту далекобійників у Дорогуську, додавши, що транспортування гуманітарної допомоги та військового обладнання не блокується.
Нагадаємо, що 11 грудня пункт пропуску “Дорогуськ-Ягодин” ненадовго відкрився для автоперевізників, проте, 12 грудня його знову закрили, оскільки вантажівка перекрила дорогу.
13 грудня міністр інфраструктури України Олександр Кубраков повідомив, що найбільший пункт пропуску на українсько-польському кордоні “Ягодин-Дорогуськ” остаточно розблоковано, і він вже пропустив сотні вантажівок.
18 грудня польські перевізники знову заблокували рух вантажівок на пункті пропуску “Дорогуськ – Ягодин”. Таким чином протестувальники почали нову акцію протесту.
- Коментуючи ситуацію на українсько-польському кордоні, президент Володимир Зеленський заявив, що сподівається на розблокування пунктів пропуску новим польським урядом.
- Польські аграрії з об’єднання “Об’єднане село” планують приєднатися до блокади пропускного пункту Дорогуськ на кордоні з Україною, яку сьогодні оголосили польські перевізники.
- Дональд Туск – лідер опозиційної політсили Польщі “Громадянська коаліція” – прокоментував блокаду українських вантажівок польськими перевізниками. Зокрема Туск звинуватив уряд Польщі у бездіяльності та закликав зупинити протест.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.
Європейська комісія подає до суду на Ірландію через недостатній захист торфовищ від комерційного видобутку. У Брюсселі заявляють, що країна не забезпечила виконання правил ЄС, попри попередження ще з 2019 року.