Понад 12 тисяч українських військових пройшли навчання за стандартами НАТО

Джерело: Міноборони

Понад 12 тисяч українських військовослужбовців та викладачів пройшли підготовку та підвищення кваліфікації у межах програми НАТО “Удосконалення військової освіти” (DEEP).

Мовиться про підготовку науково-педагогічних працівників, інструкторів та інших фахівців – як для викладання процедур планування та ухвалення рішень за стандартами НАТО (TLP, MDMP, OPP), так і в частині посилення мовних спроможностей.

Триває й підготовка військовослужбовців на курсах командирів та інструкторів сержантського складу.

“За сприяння програми DEEP розроблено низку базових документів щодо змін у вищій військовій освіті. Зокрема, Дорожню карта вдосконалення мовної підготовки у Збройних силах України, а також Концепцію трансформації системи військової освіти”, – розповів перший заступник міністра оборони генерал-лейтенант Олександр Павлюк.

Під час зустрічі з директором Програми DEEP Маріушем Солісом у межах роботи в штаб-квартирі НАТО генерал-лейтенант Олександр Павлюк висловив сподівання, що Програма DEEP також долучиться до реалізації розробленої цього року “Візії системи “патронажу” держав-членів НАТО над військовими навчальними закладами в системі Міністерства оборони України”.

Задача Візії – інтеграція системи військової освіти України в європейський військовий-освітній простір шляхом впровадження архітектури всеохоплюючого навчання.

Російські окупанти вдарили дроном по супермаркету у Дніпровському районі Херсона. Унаслідок атаки постраждали четверо людей.

Російські окупанти атакували об’єкти Нафтогазу у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Внаслідок атаки поранений співробітник компанії.

Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.