Понад 200 кандидатів у Франції знялися з виборів для блокування ультраправих
Джерело: AFT
До кінцевого терміну 2 липня понад 200 центристських і лівих кандидатів вибули з другого туру парламентських виборів у Франції. Чи завадить цей тактичний крок ультраправому Національному об’єднанню отримати владу 7 липня?
На такий крок згодилися кандидати від центристського блоку “Разом за Республіку” Емманюеля Макрона та лівої коаліції “Новий народний фронт”.
Політики закликали не забирати один в одного голоси у другому турі парламентських виборів 7 липня, аби спробувати перешкодити ультраправим з “Національного об’єднання” Марі Ле Пен отримати абсолютну більшість у новому парламенті країни (289 і більше із 577 депутатських крісел).
У першому турі “Національне об’єднання” разом із союзниками отримали 33%, ліві – 28%, тоді як блок Макрона здобув 20% підтримки. Другий тур пройде у 501 виборчому окрузі, і у 306 вийшли одразу по три кандидати. Саме тому Макрон спільно з лідерами лівих закликали соратників, котрі посіли в таких округах треті місця, знятися, аби суперники з центристів і лівих мали більше голосів для перемоги над правими.
Вже зараз далеко не очевидно, що “Національне об’єднання” зможе отримати 289 місць для більшості. Тоді як зняття опонентів з виборів може ще більше віддалити перспективу для ультраправих.
Представниця соціалістів, пані мер Парижа Анн Ідальго закликала мобілізувати всі сили до другого туру.
“Національне об’єднання” вороже ставиться до подальшої інтеграції в Європейський Союз і скоротить фінансування ЄС. Правозахисні групи висловлюють занепокоєння щодо того, як його “національні переваги” та антимігрантська політика будуть застосовані до етнічних меншин, тоді як економісти сумніваються, чи повністю профінансовані значні плани витрат.
Зауважимо, 7 липня відбудеться другий тур. У країні діє мажоритарна система, тож результати ще можуть змінитися.
9 червня президент Франції Емманюель Макрон оголосив про розпуск парламенту. Позачергові вибори відбудуться 30 червня та 7 липня. Макрон зробив оголошення після поразки його партії на виборах до Європарламенту. Партія Марі Ле Пен набрала близько 32%, тоді як партія Макрона отримала 15% голосів, соціалісти мають 14%. З 6 по 9 червня відбулися десяті вибори до парламенту ЄС, які проводять раз на п’ять років.
Читайте також: Ситуація у Франції викликає занепокоєння у ЄС щодо подальшої підтримки України – Bloomberg
Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що росіяни готуються до втручання у вибори до Європарламенту. Туск наголосив, що погрози стосуються саме його країни. Також серед країн, які перебувають під найбільшою загрозою втручання, крім Польщі ще є Литва, Латвія, Естонія та меншою мірою Фінляндія.
Згодом ЗМІ проаналізували, як російські інтернет-тролі намагаються втрутитись у вибори до Європейського парламенту за допомогою дипфейків та двійників.
Нещодавно The Economist повідомили, що завдяки зміні керівника “комітетів особливого впливу”, Росії вдалося реабілітувати свою розвідку на світовій арені. Серед іншого видання акцентує на покращенні якості роботи й інших російських спецслужб.
Читайте також: Росія отруює ЄС дезінформацією – Єврокомісія
Нещодавно ми повідомляли, що невизначеність стосовно допомоги Україні зберігатиметься до результатів виборів. Наприклад, щодо чергової обіцянки Макрона постачати Україні французькі винищувачі. Цю обіцянку було дано Президенту України Володимиру Зеленському в Парижі лише за два дні до того, як Макрон розпустив парламент, але точна кількість літаків Mirage 2000-5, які Франція надішле, залишається неясною. За словами обізнаних джерел, переговори з країнами, які володіють такими літаками, тривають.
Політологи зауважують, що ймовірна перемога партії Ле Пен може не викликати серйозних змін всередині Франції, однак її позиція щодо Європи, України, Росії, оборони та змін клімату завжди відрізнялась від позиції Макрона.
- Віцепрезидентка Європейської комісії з цінностей і прозорості Віра Йоурова заявила, що Президент РФ Володимир Путін та “інші ворожі актори” можуть зловживати відсутністю регулювання платформи Telegram для поширення фейкових новин у східних країнах Європейського Союзу.
- За минулі два місяці Кремль активізував в Україні мережу “сплячих” шпигунів. Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов назвав для цього причину.
- Йоурова та єврокомісар з юстиції Дідьє Рейндерс заявили, що РФ спотворює історію та поширює теорії змови, щоб “отруїти демократичні країни шкідливою дезінформацією”.
- Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на “марші миру” заявив про свій намір створити проросійську “коаліцію миру” в майбутньому складі Європарламенту.
Новообраний президент США Дональд Трамп заявив, що він прагне зробити США “нацією закону та порядку”.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував ранкову ракетну атаку РФ по Україні.
Польща активізувала свою військову авіацію 25 грудня у зв’язку з масованою атакою з боку Росії на територію України.
Поблизу Актау (Казахстан) впав пасажирський літак, який виконував рейс з Баку (Азербайджан) до Грозного (Чеченська республіка, РФ).
Вранці 25 грудня російські окупанти завдали ракетних ударів по Харкову. Є постраждалі.