Попри санкції росіяни знову скуповують нерухомість в Європі
Джерело: росЗМІ
Російські громадяни, попри санкції та насторожене ставлення до “російських” грошей, знайшли обхідні шляхи та знову активно купують нерухомість в Європі.
На країни ЄС за підсумками першого півріччя припало 35% від загальної кількості угод росіян із закордонною нерухомістю. У 2022 році кількість угод росіян у Європі різко скоротилася через санкції, посилення імміграційних програм, закриття програм “золотих віз” та підвищення вимог до покупців. До цього додалися проблеми у розрахунках. Тому в 2023 році угод було ще менше, а європейська частка в покупках росіянами закордонної нерухомості становила лише 7%.
Натомість за підсумками перших трьох місяців вона була близько 10%, і тепер уже більше третини за півріччя. Нині ж забудовники в країнах ЄС знову проводять угоди з громадянами РФ, водночас для оплати багато хто бере рублі. Дедалі більше клієнтів-росіян оформляє посвідки на проживання у Євросоюзі як за інвестиції, так і на підставі фінансової незалежності. Лідери за популярністю — Франція, Іспанія та Кіпр.
Однак, у багатьох інших країнах та регіонах росіяни скоротили покупки. Загалом за перші шість місяців продажі закордонної нерухомості на 19% нижчі, ніж роком раніше.
Так, загалом лідером за кількістю угод залишається Південно-Східна Азія, на яку припало 40% усієї придбаної росіянами за півроку нерухомості. Найчастіше покупці обирали Таїланд (26% угод) та Балі (13%), де привабливі порівняно з іншими регіонами ціни, сприятливі для росіян правила перебування та немає санкційних обмежень. 15% угод припало на країни Близького Сходу, насамперед на ОАЕ, 7% – на Туреччину.
Натомість впав попит на Кариби, де минулого року росіяни здійснили 20% угод. Це пов’язано з тим, що держави регіону із цього року закрили останні програми з видачі росіянам паспортів в обмін на інвестиції. Тепер попит розосередився, географія угод набагато ширша, ніж рік тому: росіяни купують нерухомість у Катарі та В’єтнамі, у Камбоджі та на Маврикії.
- У Фінляндії Міноборони заборонило три операції з нерухомістю у Східній Фінляндії, зокрема дві з яких стосуються майна, розташованого в Соткамо, а одна – в Іломанці. У Міноборони пояснили, що у цій справі пов’язана російська компанія.
- Уряд Чехії, за пропозицією глави МЗС Яна Ліпавського, додав російське державне агентство “Госзагрансобственность” до національного списку санкцій. Тобто державна установа, яка управляє російською нерухомістю по всьому світу і підпорядковується безпосередньо президенту Росії Володимиру Путіну.
- Західні країни заморозили російські суверенні активи на суму 300 мільярдів доларів.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.