Представники Міноборони зустрілися з німецькими депутатами: обговорили військові потреби

Зображення: Міноборони

Заступник міністра оборони України Станіслав Гайдер провів у Києві зустріч із делегацією депутатів німецького Бундестагу.

Під час зустрічі заступник міністра подякував німецьким партнерам за політичну, економічну і військову підтримку.

“Дякую за провідну роль Німеччини у коаліції протиповітряної та протиракетної оборони. Захист неба – це один із важливих компонентів цієї війни”, – сказав Станіслав Гайдер.

Він розповів про діяльність міністерства, зазначив, що задачею відомства є координація всіх Сил оборони. Серед пріоритетів – інституційні зміни, антикорупційні заходи та побудова прозорих механізмів у закупівлях, цифровізація та дебюрократизація.

Серед нагальних військових потреб України Станіслав Гайдер назвав засоби протиповітряної оборони, зокрема ракети для систем ППО.

Пріоритетом також є напрацювання угоди щодо безпекових гарантій, які Німеччина може надати Україні до того, як вона стане членом НАТО.

Німеччина виділить Україні понад 7 млрд євро військової допомоги у 2024 році, повідомив канцлер ФРН Олаф Шольц за результатами телефонної розмови із президентом США Джо Байденом.
17 січня Німеччина спорядила Україні черговий пакет військової допомоги, що включає вісім бронетранспортерів, 25 безпілотних літальних апаратів та боєприпаси для танків Leopard 1.
Німеччина надасть експертну підтримку Україні в межах переговорного процесу про вступ до Європейського Союзу.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.

Правоохоронці заочно оголосили підозру п’ятьом російським військовим, котрих вважають причетними до організації ракетного удару по Кривому Рогу 13 червня 2023 року.