Представники Міноборони зустрілися з німецькими депутатами: обговорили військові потреби

Зображення: Міноборони

Заступник міністра оборони України Станіслав Гайдер провів у Києві зустріч із делегацією депутатів німецького Бундестагу.

Під час зустрічі заступник міністра подякував німецьким партнерам за політичну, економічну і військову підтримку.

“Дякую за провідну роль Німеччини у коаліції протиповітряної та протиракетної оборони. Захист неба – це один із важливих компонентів цієї війни”, – сказав Станіслав Гайдер.

Він розповів про діяльність міністерства, зазначив, що задачею відомства є координація всіх Сил оборони. Серед пріоритетів – інституційні зміни, антикорупційні заходи та побудова прозорих механізмів у закупівлях, цифровізація та дебюрократизація.

Серед нагальних військових потреб України Станіслав Гайдер назвав засоби протиповітряної оборони, зокрема ракети для систем ППО.

Пріоритетом також є напрацювання угоди щодо безпекових гарантій, які Німеччина може надати Україні до того, як вона стане членом НАТО.

Німеччина виділить Україні понад 7 млрд євро військової допомоги у 2024 році, повідомив канцлер ФРН Олаф Шольц за результатами телефонної розмови із президентом США Джо Байденом.
17 січня Німеччина спорядила Україні черговий пакет військової допомоги, що включає вісім бронетранспортерів, 25 безпілотних літальних апаратів та боєприпаси для танків Leopard 1.
Німеччина надасть експертну підтримку Україні в межах переговорного процесу про вступ до Європейського Союзу.

28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.

28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.

З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.

ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.

17-річну агентку російської воєнної розвідки засудили до десяти років позбавлення волі за коригування російських атак по Чернігівщині. Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.