Президент Південної Кореї цього тижня вдруге за тиждень постане перед судом
Джерело: Yonhap
Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль у четвер, 23 січня, має знову з’явитися перед Конституційним судом у справі про імпічмент. Ці слухання стануть другими за тиждень після попереднього засідання, яке відбулося у 21 січня.
Під час попередніх слухань Юн відкинув звинувачення у тому, що він наказав військовим вивести законодавців із Національної асамблеї в межах його спроби запровадити воєнний стан. Його юридична команда повідомила, що президент, якщо можливо, братиме участь у всіх наступних засіданнях.
На засіданні також буде присутній колишній міністр оборони Кім Йон Хен, який минулого місяця був заарештований через підозру у причетності до підготовки воєнного стану. Кім виступатиме як свідок у судовому процесі. Його допитуватимуть спочатку адвокати Юна, а згодом представники Національної асамблеї, які виконують роль обвинувачення.
Юн також матиме можливість допитати Кіма за умови схвалення цієї дії виконуючим обов’язки голови суду Мун Хен Бе.
Зараз президент Юн перебуває у Сеульському центрі утримання під вартою. Його офіційний арешт був санкціонований судом у неділю, 19 січня, у межах окремого розслідування щодо спроби оголосити воєнний стан 3 грудня.
- Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль, усунутий від виконання обов’язків після оголошення імпічменту, відмовився давати свідчення у справі про введення воєнного стану. Його заяви з’явилися у рукописному листі, оприлюдненому після затримання для допиту.
- У Південній Кореї затримали президента Юн Сук Йоля після того, як йому оголосили імпічмент у зв’язку зі справою про запровадження воєнного стану.
- Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль не планує брати участь у першому судовому засіданні щодо імпічменту, яке заплановане на 14 січня. Причиною стало занепокоєння щодо його особистої безпеки, заявив його адвокат Юн Гап Ген.
Президент США Дональд Трамп намагався переконати американців, що його угода з Росією щодо дизельного пального сприятиме зниженню цін на пальне у США. Однак насправді ця домовленість більше схожа на спробу змусити Україну капітулювати.
Увечері 12 жовтня російські війська атакували Харків керованими боєприпасами типу «бандероль». Один із них влучив у житлову п’ятиповерхівку в Холодногірському районі. Відомо щонайменше про п’ятьох постраждалих, під завалами можуть перебувати люди.
Прокуратура Відня заявила, що підставою для затримання журналістів «Української правди» Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка стали свідчення очевидців, які нібито бачили трьох чоловіків під час спостереження за певним об’єктом.
На Тернопільщині чоловік у стані алкогольного сп’яніння зателефонував до поліції та зажадав приїзду правоохоронців, заявивши, що хоче влаштувати на них полювання. Він погрожував стріляти в поліцейських і стверджував, що має зброю.
Фінляндія частково укріпила кордон із Росією, проте наразі не планує будувати масштабні оборонні споруди, подібні до тих, які зводять Польща та країни Балтії. До таких заходів країна вдаватиметься лише за появи безпосередньої загрози нападу.