Президент Південної Кореї цього тижня вдруге за тиждень постане перед судом
Джерело: Yonhap
Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль у четвер, 23 січня, має знову з’явитися перед Конституційним судом у справі про імпічмент. Ці слухання стануть другими за тиждень після попереднього засідання, яке відбулося у 21 січня.
Під час попередніх слухань Юн відкинув звинувачення у тому, що він наказав військовим вивести законодавців із Національної асамблеї в межах його спроби запровадити воєнний стан. Його юридична команда повідомила, що президент, якщо можливо, братиме участь у всіх наступних засіданнях.
На засіданні також буде присутній колишній міністр оборони Кім Йон Хен, який минулого місяця був заарештований через підозру у причетності до підготовки воєнного стану. Кім виступатиме як свідок у судовому процесі. Його допитуватимуть спочатку адвокати Юна, а згодом представники Національної асамблеї, які виконують роль обвинувачення.
Юн також матиме можливість допитати Кіма за умови схвалення цієї дії виконуючим обов’язки голови суду Мун Хен Бе.
Зараз президент Юн перебуває у Сеульському центрі утримання під вартою. Його офіційний арешт був санкціонований судом у неділю, 19 січня, у межах окремого розслідування щодо спроби оголосити воєнний стан 3 грудня.
- Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль, усунутий від виконання обов’язків після оголошення імпічменту, відмовився давати свідчення у справі про введення воєнного стану. Його заяви з’явилися у рукописному листі, оприлюдненому після затримання для допиту.
- У Південній Кореї затримали президента Юн Сук Йоля після того, як йому оголосили імпічмент у зв’язку зі справою про запровадження воєнного стану.
- Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль не планує брати участь у першому судовому засіданні щодо імпічменту, яке заплановане на 14 січня. Причиною стало занепокоєння щодо його особистої безпеки, заявив його адвокат Юн Гап Ген.
Велика Британія навряд чи приєднається до наступальних дій США проти Ірану, проте вже посилила свою присутність у Катарі. Перекидання винищувачів Typhoon свідчить про готовність Лондона захищати регіональних партнерів у разі масштабної відплати з боку Тегерана.
Оперативні центри спостереження ЄС (EU SST) зафіксували неконтрольоване зниження ступеня ракети-носія ZQ-3. Фахівці очікують, що об’єкт вагою 11 тонн увійде в щільні шари атмосфери вже 30 січня.
Уряд Нової Зеландії вирішив не приєднуватися до створеної Дональдом Трампом “Ради миру”. Прем’єр-міністр Крістофер Лаксон зазначив, що країна не братиме участі в ініціативі у її нинішньому вигляді через брак конкретики щодо її майбутньої ролі.
Еммануель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.
Уряд Данії зафіксував найвищий рівень підтримки за останні два роки на тлі дипломатичного протистояння з Вашингтоном. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен зуміла перетворити агресивні погрози Дональда Трампа щодо анексії Гренландії на власну політичну перемогу.