Президент Південної Кореї цього тижня вдруге за тиждень постане перед судом
Джерело: Yonhap
Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль у четвер, 23 січня, має знову з’явитися перед Конституційним судом у справі про імпічмент. Ці слухання стануть другими за тиждень після попереднього засідання, яке відбулося у 21 січня.
Під час попередніх слухань Юн відкинув звинувачення у тому, що він наказав військовим вивести законодавців із Національної асамблеї в межах його спроби запровадити воєнний стан. Його юридична команда повідомила, що президент, якщо можливо, братиме участь у всіх наступних засіданнях.
На засіданні також буде присутній колишній міністр оборони Кім Йон Хен, який минулого місяця був заарештований через підозру у причетності до підготовки воєнного стану. Кім виступатиме як свідок у судовому процесі. Його допитуватимуть спочатку адвокати Юна, а згодом представники Національної асамблеї, які виконують роль обвинувачення.
Юн також матиме можливість допитати Кіма за умови схвалення цієї дії виконуючим обов’язки голови суду Мун Хен Бе.
Зараз президент Юн перебуває у Сеульському центрі утримання під вартою. Його офіційний арешт був санкціонований судом у неділю, 19 січня, у межах окремого розслідування щодо спроби оголосити воєнний стан 3 грудня.
- Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль, усунутий від виконання обов’язків після оголошення імпічменту, відмовився давати свідчення у справі про введення воєнного стану. Його заяви з’явилися у рукописному листі, оприлюдненому після затримання для допиту.
- У Південній Кореї затримали президента Юн Сук Йоля після того, як йому оголосили імпічмент у зв’язку зі справою про запровадження воєнного стану.
- Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль не планує брати участь у першому судовому засіданні щодо імпічменту, яке заплановане на 14 січня. Причиною стало занепокоєння щодо його особистої безпеки, заявив його адвокат Юн Гап Ген.
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.