Програма німецького уряду щодо працевлаштування українців провалилась – Bild

Джерело: Bild

Програма працевлаштування українців у Німеччині “Job-Turbo” не виправдала надій влади ФРН, про що свідчить аудит Рахункової палати країни.

Наразі близько 720 000 українців отримують соціальні виплати (зокрема близько півмільйона працездатних), що обходиться уряду у 539 мільйонів євро на місяць. Для порівняння, у листопаді 2022 року на допомогу українським біженцям виділяли 445 мільйонів.

У звіті зазначено, що обіцяна “хвиля працевлаштування” не відбулася. Основні проблеми, що виникли, включають:

Тривалі очікування на інтеграційні курси. Українцям часто доводиться чекати кілька місяців на інтеграційні курси. Причина полягає в тому, що центри зайнятості шукають курси лише в безпосередній близькості, пропозиції з прилеглих районів не розглядаються.

Високий рівень відмови від курсів. Ще однією проблемою є те, що занадто багато біженців передчасно припиняють навчання на інтеграційних курсах через “проблеми зі здоров’ям”. Рахункова палата вказала, що центри зайнятості не завжди вимагали медичну довідку.

Недостатня частота контактів між центрами зайнятості та безробітними. Після закінчення інтеграційного курсу контакти між центром зайнятості та безробітним повинні відбуватися, як правило, кожні шість тижнів. Однак аудит виявив, що у 2023 році між консультаціями після закінчення курсу в середньому проходило шість місяців (180 днів). У 2024 році середній показник становив 115 днів.

Недоліки в пропозиціях щодо працевлаштування. Лише 20% випускників інтеграційних курсів отримали пропозицію працевлаштування від центрів зайнятості у 2023 році порівняно з 40% у 2024 році. У підсумку в 2023 році жодна пропозиція з працевлаштування не призвела до результату, а в 2024 році цей показник становив менше одного відсотка. Ба більше, центри зайнятості “бездоказово приймали заяви отримувачів допомоги про те, що працевлаштування є нерозумним”.

Аудит вказує на “значні труднощі”, що свідчить про провал урядових ініціатив. Депутат Бундестагу Кай Віттакер підкреслив, що менше третини українців працює у Німеччині, критикуючи міністра праці за неефективність.

Верховний суд Бразилії більшістю голосів визнав колишнього президента Жаїра Болсонару винним у підготовці державного перевороту з метою утримання влади після поразки на виборах 2022 року. Це рішення стало історичним, адже Болсонару – перший експрезидент країни, засуджений за посягання на демократичні інституції.

Нове дослідження, проведене вченими з університетів Тюбінгена та Вюрцбурга, показало, що повсякденні речовини, зокрема кофеїн, можуть впливати на ефективність антибіотиків у боротьбі з бактеріями, зокрема Escherichia coli (E. coli).

Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.

Президент США Дональд Трамп відреагував на інцидент із російськими безпілотниками, які в ніч на 10 вересня порушили повітряний простір Польщі. За словами Трампа, подібні дії можуть бути наслідком помилки, однак сама ситуація викликає занепокоєння.

Білий дім вживає додаткових заходів безпеки для захисту президента США Дональда Трампа після вбивства консервативного активіста Чарлі Кірка.