Проросійського євродепутата мають намір позбавити недоторканності

Джерело: DW

До Європейського парламенту внесли два окремі запити стосовно зняття депутатської недоторканності з депутата з ультраправої групи “Європа суверенних націй” Петра Бистрона – члена правопопулістської партії “Альтернатива для Німеччини” (АдН).

Обидва запити обговорюватиме 4 грудня юридичний комітет Європарламенту.

Як повідомило джерело DW в Європарламенті, перший запит обґрунтований хабарництвом та відмиванням коштів, другий – передбачуваною антиконституційною та/або терористичною діяльністю Бистрона. Доповідачами за темами призначені євродепутати Паскаль П’єра та Домінік Тарчинський. У пресслужбі Європарламенту пояснили, що такі слухання, як правило, ініціюються на прохання влади країни, громадянином котрої є євродепутат, у цьому випадку це Німеччина.

Бистрон матиме змогу надати свої аргументи. У разі позитивного вирішення, питання про позбавлення недоторканності винесуть на таємне голосування на пленумі Європарламенту.

Раніше ЗМІ повідомляли, що Бистрона залучили до діяльності прокремлівської медіаплатформи Voice of Europe. За інформацією видання Die Zeit, котре спільно з низкою ЗМІ Чехії, Польщі, Бельгії та Франції провело журналістське розслідування, Бистрон, його однопартієць Максиміліан Кра та низка інших депутатів входили до кола ймовірних одержувачів матеріальної винагороди до 2 млн євро за підтримку роботи порталу Voice of Europe.

Раніше Служба державної безпеки Латвії розпочала в межах кримінальної справи розслідування передбачуваної співпраці депутата Європарламенту Тетяни Жданок із російськими спецслужбами. У спільному розслідуванні The Insider, Delfi Estonia, латвійського видання Re: Baltica та шведського Expressen з’ясували, що ФСБ РФ завербувала євродепутатку з Латвії Татьяну Жданок, що представляє партію “Русский союз Латвии”.

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.

Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.

Україна спільно з країнами-партнерами створила багатонаціональну коаліцію у галузі оборонного забезпечення. До складу CORPUS увійшли Агенція оборонних закупівель ДОТ та закупівельні агенції країн-партнерів – Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії.