Проєкт російського газового хаба в Туреччині на межі провалу: сторони не можуть домовитися про контроль

Джерело: Reuters

Прагнення Росії створити “газовий хаб” у Туреччині, щоб замінити втрачені продажі в Європу, зіштовхується з затримками через розбіжності стосовно контролю.

У жовтні 2022 року глава РФ Володимир Путін запропонував ідею створення газового хаба після того, як вибухи пошкодили газопроводи Nord Stream, що з’єднують Росію з Німеччиною через Балтійське море.

Росія розглядає проєкт як спосіб змінити маршрут свого експорту газу зараз, коли європейські країни різко скоротили закупівлі, сподіваючись продати частину газу через Туреччину країнам, які не бажають купувати напряму в РФ.

Водночас російсько-турецькі переговори буксують і супроводжуються розбіжностями, повідомляють джерела. Нині план створення газового хабу було відкладено, оскільки Москва й Анкара сварилися за контроль.

Предметом суперечок стали управлінські питання.

Вони борються за те, хто повинен керувати хабом, — пояснило джерело.

Інший співрозмовник Reuters, близький до “Газпрому”, підтвердив “проблему”: сторони не можуть домовитися про управління проєктом.

Деякі західні столиці стурбовані тим, що будь-який турецький газовий хаб, який включає російський газ, може дозволити Москві маскувати експорт, який підпадає під санкції Заходу через його дії в Україні, змішуючи паливо з енергоносіями з інших країн.

Туреччина є членом НАТО, водночас підтримує відносини з Росією. Нині Анкара імпортує майже весь свій газ і має розгалужену інфраструктуру імпорту скрапленого природного газу. Тож вірить, що може використати нинішні та нові торгові відносини, щоб стати газовим хабом.

Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg

Водночас такий газовий хаб відчайдушно потрібен “Газпрому”: російська компанія втратила головний європейський ринок, а після вибухів на “Північних потоках” — втратила можливість повернутися на нього в найближчій перспективі.

Спроби домовитися про збільшення постачання до Китаю закінчилися марно. Під час візиту до Москви Сі Цзіньпіна Путін пропонував качати в КНР 100 млрд кубометрів щорічно, тобто у шість разів більше, ніж зараз. Однак Сі так і не підписав контракт на будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”, і вже незабаром схвалив альтернативний проєкт із закупівлі туркменського газу.

За підсумками першого півріччя “Газпром” прокачав до Європи лише 12,1 млрд кубометрів газу — втричі менше, ніж минулого року, який став для компанії найгіршим за всю сучасну історію.

Багато країн пообіцяли припинити або обмежити імпорт нафти та газу з Росії, щоб скоротити доходи Москви. У березні ЄС заявив, що скоротить імпорт газу з Росії на дві третини протягом року. Велика Британія, яка імпортувала лише невелику кількість російського газу, повністю скоротила імпорт.

Київські школи перший тиждень нового навчального року планують розпочати в очно-дистанційному форматі. Водночас заклади освіти мають бути готові змінювати модель навчання залежно від безпекової ситуації.

Російський глава Володимир Путін не демонструє готовності завершувати повномасштабну  війну проти України й, за оцінками джерел, може перейти до її подальшої ескалації.

Керівник благодійного фонду “Повернись живим” Тарас Чмут і співвласник та головний конструктор Fire Point Денис Штілерман публічно посперечалися після російської атаки на підприємство у селі Мила Київської області, де після влучання виникла масштабна пожежа і вторинна детонація боєприпасів.

Ілон Маск допускає можливість використання Україною дронів зі Starlink для ударів по цілях за межами кордонів, однак вважає, що таке рішення має ухвалюватися на політичному рівні у США.

Уранці 31 серпня російські війська завдали авіаудару по Слов’янську Донецької області. Внаслідок атаки поранень зазнали четверо осіб.