Проєкт російського газового хаба в Туреччині на межі провалу: сторони не можуть домовитися про контроль
Джерело: Reuters
Прагнення Росії створити “газовий хаб” у Туреччині, щоб замінити втрачені продажі в Європу, зіштовхується з затримками через розбіжності стосовно контролю.
У жовтні 2022 року глава РФ Володимир Путін запропонував ідею створення газового хаба після того, як вибухи пошкодили газопроводи Nord Stream, що з’єднують Росію з Німеччиною через Балтійське море.
Росія розглядає проєкт як спосіб змінити маршрут свого експорту газу зараз, коли європейські країни різко скоротили закупівлі, сподіваючись продати частину газу через Туреччину країнам, які не бажають купувати напряму в РФ.
Водночас російсько-турецькі переговори буксують і супроводжуються розбіжностями, повідомляють джерела. Нині план створення газового хабу було відкладено, оскільки Москва й Анкара сварилися за контроль.
Предметом суперечок стали управлінські питання.
Вони борються за те, хто повинен керувати хабом, — пояснило джерело.
Інший співрозмовник Reuters, близький до “Газпрому”, підтвердив “проблему”: сторони не можуть домовитися про управління проєктом.
Деякі західні столиці стурбовані тим, що будь-який турецький газовий хаб, який включає російський газ, може дозволити Москві маскувати експорт, який підпадає під санкції Заходу через його дії в Україні, змішуючи паливо з енергоносіями з інших країн.
Туреччина є членом НАТО, водночас підтримує відносини з Росією. Нині Анкара імпортує майже весь свій газ і має розгалужену інфраструктуру імпорту скрапленого природного газу. Тож вірить, що може використати нинішні та нові торгові відносини, щоб стати газовим хабом.
Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg
Водночас такий газовий хаб відчайдушно потрібен “Газпрому”: російська компанія втратила головний європейський ринок, а після вибухів на “Північних потоках” — втратила можливість повернутися на нього в найближчій перспективі.
Спроби домовитися про збільшення постачання до Китаю закінчилися марно. Під час візиту до Москви Сі Цзіньпіна Путін пропонував качати в КНР 100 млрд кубометрів щорічно, тобто у шість разів більше, ніж зараз. Однак Сі так і не підписав контракт на будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”, і вже незабаром схвалив альтернативний проєкт із закупівлі туркменського газу.
За підсумками першого півріччя “Газпром” прокачав до Європи лише 12,1 млрд кубометрів газу — втричі менше, ніж минулого року, який став для компанії найгіршим за всю сучасну історію.
Багато країн пообіцяли припинити або обмежити імпорт нафти та газу з Росії, щоб скоротити доходи Москви. У березні ЄС заявив, що скоротить імпорт газу з Росії на дві третини протягом року. Велика Британія, яка імпортувала лише невелику кількість російського газу, повністю скоротила імпорт.
- Російські мільярдери спонсорують найманців для війни проти України – розслідування.
- Туркменістан застеріг Росію від спроб розширити свій вплив на ланцюг постачання природного газу в Середню Азію та Китай після того, як Росія заявила, що більше країн можуть приєднатися до її “газового союзу” з Казахстаном і Узбекистаном.
- Європейська комісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон сказала, що блок повинен скоротити експорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) і прагнути повністю відмовитись від нього.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.