Проєкт російського газового хаба в Туреччині на межі провалу: сторони не можуть домовитися про контроль

Джерело: Reuters

Прагнення Росії створити “газовий хаб” у Туреччині, щоб замінити втрачені продажі в Європу, зіштовхується з затримками через розбіжності стосовно контролю.

У жовтні 2022 року глава РФ Володимир Путін запропонував ідею створення газового хаба після того, як вибухи пошкодили газопроводи Nord Stream, що з’єднують Росію з Німеччиною через Балтійське море.

Росія розглядає проєкт як спосіб змінити маршрут свого експорту газу зараз, коли європейські країни різко скоротили закупівлі, сподіваючись продати частину газу через Туреччину країнам, які не бажають купувати напряму в РФ.

Водночас російсько-турецькі переговори буксують і супроводжуються розбіжностями, повідомляють джерела. Нині план створення газового хабу було відкладено, оскільки Москва й Анкара сварилися за контроль.

Предметом суперечок стали управлінські питання.

Вони борються за те, хто повинен керувати хабом, — пояснило джерело.

Інший співрозмовник Reuters, близький до “Газпрому”, підтвердив “проблему”: сторони не можуть домовитися про управління проєктом.

Деякі західні столиці стурбовані тим, що будь-який турецький газовий хаб, який включає російський газ, може дозволити Москві маскувати експорт, який підпадає під санкції Заходу через його дії в Україні, змішуючи паливо з енергоносіями з інших країн.

Туреччина є членом НАТО, водночас підтримує відносини з Росією. Нині Анкара імпортує майже весь свій газ і має розгалужену інфраструктуру імпорту скрапленого природного газу. Тож вірить, що може використати нинішні та нові торгові відносини, щоб стати газовим хабом.

Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg

Водночас такий газовий хаб відчайдушно потрібен “Газпрому”: російська компанія втратила головний європейський ринок, а після вибухів на “Північних потоках” — втратила можливість повернутися на нього в найближчій перспективі.

Спроби домовитися про збільшення постачання до Китаю закінчилися марно. Під час візиту до Москви Сі Цзіньпіна Путін пропонував качати в КНР 100 млрд кубометрів щорічно, тобто у шість разів більше, ніж зараз. Однак Сі так і не підписав контракт на будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”, і вже незабаром схвалив альтернативний проєкт із закупівлі туркменського газу.

За підсумками першого півріччя “Газпром” прокачав до Європи лише 12,1 млрд кубометрів газу — втричі менше, ніж минулого року, який став для компанії найгіршим за всю сучасну історію.

Багато країн пообіцяли припинити або обмежити імпорт нафти та газу з Росії, щоб скоротити доходи Москви. У березні ЄС заявив, що скоротить імпорт газу з Росії на дві третини протягом року. Велика Британія, яка імпортувала лише невелику кількість російського газу, повністю скоротила імпорт.

Самопроголошений президент РБ Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь не планує долучатися до бойових дій проти України. Він звернувся до посла РФ Бориса Гризлова, закликавши не втягувати країну у війну.

25 червня речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук спростував інформацію про нібито відступ російських військ із Кінбурнської коси.

25 червня президент Володимир Зеленський повідомив про затвердження 40-денної операції СБУ щодо впливу на РФ, аби домогтися завершення повномасштабної війни.

Правоохоронці оголосили підозру старшій лейтенантці військової частини на Львівщині через закупівлю генераторів за завищеними цінами. Держава зазнала збитків на понад 18,6 млн грн.

Сухопутні війська Збройних сил України відреагували на поширену в медіа інформацію щодо 425-го окремого штурмового полку “Скеля”. У командуванні заявили, що за наведеними фактами вже працюють уповноважені органи, а сама ситуація перебуває на контролі.