Проєкт російського газового хаба в Туреччині на межі провалу: сторони не можуть домовитися про контроль
Джерело: Reuters
Прагнення Росії створити “газовий хаб” у Туреччині, щоб замінити втрачені продажі в Європу, зіштовхується з затримками через розбіжності стосовно контролю.
У жовтні 2022 року глава РФ Володимир Путін запропонував ідею створення газового хаба після того, як вибухи пошкодили газопроводи Nord Stream, що з’єднують Росію з Німеччиною через Балтійське море.
Росія розглядає проєкт як спосіб змінити маршрут свого експорту газу зараз, коли європейські країни різко скоротили закупівлі, сподіваючись продати частину газу через Туреччину країнам, які не бажають купувати напряму в РФ.
Водночас російсько-турецькі переговори буксують і супроводжуються розбіжностями, повідомляють джерела. Нині план створення газового хабу було відкладено, оскільки Москва й Анкара сварилися за контроль.
Предметом суперечок стали управлінські питання.
Вони борються за те, хто повинен керувати хабом, — пояснило джерело.
Інший співрозмовник Reuters, близький до “Газпрому”, підтвердив “проблему”: сторони не можуть домовитися про управління проєктом.
Деякі західні столиці стурбовані тим, що будь-який турецький газовий хаб, який включає російський газ, може дозволити Москві маскувати експорт, який підпадає під санкції Заходу через його дії в Україні, змішуючи паливо з енергоносіями з інших країн.
Туреччина є членом НАТО, водночас підтримує відносини з Росією. Нині Анкара імпортує майже весь свій газ і має розгалужену інфраструктуру імпорту скрапленого природного газу. Тож вірить, що може використати нинішні та нові торгові відносини, щоб стати газовим хабом.
Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg
Водночас такий газовий хаб відчайдушно потрібен “Газпрому”: російська компанія втратила головний європейський ринок, а після вибухів на “Північних потоках” — втратила можливість повернутися на нього в найближчій перспективі.
Спроби домовитися про збільшення постачання до Китаю закінчилися марно. Під час візиту до Москви Сі Цзіньпіна Путін пропонував качати в КНР 100 млрд кубометрів щорічно, тобто у шість разів більше, ніж зараз. Однак Сі так і не підписав контракт на будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”, і вже незабаром схвалив альтернативний проєкт із закупівлі туркменського газу.
За підсумками першого півріччя “Газпром” прокачав до Європи лише 12,1 млрд кубометрів газу — втричі менше, ніж минулого року, який став для компанії найгіршим за всю сучасну історію.
Багато країн пообіцяли припинити або обмежити імпорт нафти та газу з Росії, щоб скоротити доходи Москви. У березні ЄС заявив, що скоротить імпорт газу з Росії на дві третини протягом року. Велика Британія, яка імпортувала лише невелику кількість російського газу, повністю скоротила імпорт.
- Російські мільярдери спонсорують найманців для війни проти України – розслідування.
- Туркменістан застеріг Росію від спроб розширити свій вплив на ланцюг постачання природного газу в Середню Азію та Китай після того, як Росія заявила, що більше країн можуть приєднатися до її “газового союзу” з Казахстаном і Узбекистаном.
- Європейська комісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон сказала, що блок повинен скоротити експорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) і прагнути повністю відмовитись від нього.
Комітет Парламентської асамблеї Ради Європи з юридичних питань вважає, що російські державні активи мають бути перепрофільовані для виплати Україні потенційної компенсації у розмірі “мільярдів євро” після двох рішень Європейського суду з прав людини проти Росії.
У Міністерстві оборони пояснили, що твердження про неможливість самовільного залишення частини до складання Військової присяги є юридично неправильним. Визначальним у цьому питанні є момент початку військової служби, а не дата складання присяги.
Російська православна церква відправила на фронт в Україні частину останків князя Московського, Володимирського та Новгородського Дмитра Донського. Ковчег із часткою правиці князя “перебуває в дорозі на лінію бойового зіткнення”, заявив синодальний відділ Московського патріархату щодо взаємодії зі збройними силами РФ увечері 8 вересня.
У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили, що протягом 8 вересня та в ніч на 9 вересня підрозділи Сил оборони України уразили низку важливих об’єктів росіян, зокрема місце запуску ударних БпЛА, катер “Мангуст”, засоби розвідки та склади.
Надвечір 8 вересня російські війська вдарили складах в одному з районів столиці. Внаслідок чергової атаки загинули двоє осіб.