Прикордоннику з Закарпаття, який виявився агентом спецслужб РФ, повідомили про підозру

Джерело: Державне бюро розслідувань

Заочно повідомлено про підозру правоохоронцю, який служив на Закарпатті у лавах прикордонників та виявився агентом російських спецслужб. Ним є начальник відділу кібербезпеки Мукачівського прикордонного загону Руслан Сировий.

ДБР не зазначило імені підозрюваного, але прикріпила разом з повідомленням його фотографію. Попередньо, він не мав доступу до державної таємниці.

За даними слідства, Сировий нещодавно разом з іншими військовозобов’язаними незаконно перетнув кордон з Угорщиною. В одному з російських пабліків стверджують, що утікач тривалий час працював агентом спецслужб РФ і зараз перебуває у Москві. Росіяни заявили, що він вів підривну діяльність проти України й обіцяли згодом викласти велике інтерв’ю з ним.

Крім того, 9 жовтня українська розвідка заявила, що Росія з метою дискредитації Сил оборони України планує використати Руслана Сирового, який нещодавно втік до Москви.

Зловмиснику повідомлено про підозру у дезертирстві (ч. 4 ст. 408 КК України). Також готується повідомлення про підозру у державній зраді (ч. 2 ст. 111 КК України). Покарання передбачає довічне ув’язнення.

Нині перевіряються контакти зрадника та його можливості щодо передачі таємних даних.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.