Путін прибув до Монголії: країна зобов’язана заарештувати главу РФ

Джерело: Reuters

2 вересня Кремль повідомив, що президент РФ Володимир Путін прибув з державним візитом до Монголії, у межах зусиль стосовно реалізації запланованого нового газопроводу, що з’єднає Росію та Китай.

Росія роками веде переговори про будівництво трубопроводу для транспортування 50 мільярдів кубометрів природного газу на рік з Ямальського регіону до Китаю через Монголію.

Проект “Сила Сибіру 2” є частиною стратегії Росії компенсувати втрату більшої частини продажів газу в Європі з початку війни проти України.

Зауважимо, у МКС нещодавно наголосили, що монгольська влада відповідно до своїх зобов’язань має заарештувати російського президента РФ Володимира Путіна під час його візиту до країни.

Прессекретар МКС Фаді ель-Абдалла сказав, що суд покладається на держави-учасниці, включаючи Монголію, у “виконанні своїх рішень”. За його словами, у Монголії, як і інших членів МКС, є “зобов’язання співпрацювати із судом”. Це стосується й ордерів на арешт, зокрема щодо Путіна.

Поїздка, запланована на вівторок, стане першим візитом Путіна до країни, котра підписала Римський статут МКС, відколи суд виніс ухвалу про його арешт у березні 2023 року.

Раніше влада України закликала Монголію заарештувати Путіна під час його візиту та передати Міжнародному кримінальному суду в Гаазі. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що у Кремлі не переймаються візитом, а всі його деталі “ретельно підготували”.

У березні минулого року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт Путіна, звинувативши його у воєнному злочині – незаконній депортації сотень дітей з України. У Кремлі звинувачення відкинули, назвавши їх політично мотивованими. Ордер зобов’язує 124 країни, серед яких є й Монголія, заарештувати Путіна та передати його до Гааги для суду, якщо він ступить на їх територію.

У Міністерстві закордонних справ висловили сподівання на те, що влада Монголії усвідомлює, що російський президент – воєнний злочинець і додали, що викрадення українських дітей є лише одним із численних злочинів, за які Путін і решта військово-політичного керівництва РФ мають постати перед правосуддям.

Удари українських дронів по нафтових об’єктах у Росії на п’ятий рік розв’язаної Володимиром Путіним повномасштабної війни призвели до падіння переробки до найнижчого рівня майже за весь період його правління. У липні вона становила 3,6 млн барелів на добу, що є мінімумом з травня 2002 року.

3 серпня внаслідок російського удару по автозаправній станції у Широківській громаді, що на Дніпропетровщині, загинули троє осіб.

Суд призначив по 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна ще десятьом бойовикам, котрі воювали проти України у складі збройних формувань Росії.

3 серпня безпілотники атакували Краснодарський край РФ. Один зі збитих БпЛА упав на пляж в Архипо-Осипівці під Геленджиком. Російська влада заявила про шістьох загиблих внаслідок падіння уламків.

У Білорусі вже до кінця року планують сформувати два батальйони з артилерією та ППО поблизу українського кордону. Можливі загрози оцінив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко.