Путін робить ставку на «послаблення та розпад» НАТО – The Telegraph

Джерело: The Telegraph

Аналіз геополітичної ситуації в Європі показав, що через провал бліцкригу в Україні Кремль вирішив змінити тактику і тепер робить ставку на “послаблення і розвал” НАТО.

Як пояснили у виданні, Володимир Путін поставив собі за мету “розібрати НАТО на частини та виявити слабкі місця альянсу”.

Зазначено, що через військову невдачу в Україні безпосередня загроза для Польщі та країн Балтії дещо знизилася, однак тепер Росія прагне виявити слабке місце НАТО. Ймовірно, новою точкою прикладання дестабілізуючих зусиль Москви стануть Балкани.

Минулого тижня група озброєних сербів влаштувала засідку на косовський поліцейський патруль, що зрештою закінчилося нетривалим боєм та смертю одного поліціянта та трьох сербів. Цю ескалацію називають однією з найсерйозніших з 2008 року, коли Косово проголосило незалежність від Сербії.

“Ця ескалація – мрія Москви. Сербія та Росія місяцями готували сербів до ескалації в Косово, розпалюючи напруженість на Балканах, щоб відвернути увагу Заходу від війни в Україні. Вони заполонили інформаційний простір пропагандою, яка повторює старі твердження про те, що Косово належить Сербії”, – йдеться в статті.

Як зауважив автор публікації, зараз Росія активно використовує цю подію в своїй зовнішньополітичній риториці, звинувачуючи Захід в підігріванні конфлікту на Балканах.

Зокрема, вдаючись до гібридних методів, Путін хоче досягти трьох цілей: відволікти Захід від України, зміцнити позиції Москви в регіоні та отримати важелі впливу на західні держави, шантажуючи їх загрозою ескалації конфлікту в регіоні.

“Ще одна косовська криза може легко перекинутися на Північну Македонію, державу-члена НАТО, що матиме серйозні наслідки для європейської оборони в той час, коли США зосереджені на майбутніх виборах. Попри військову перевагу НАТО, у нього слабкі позиції на Балканах, і Росія продовжує перемагати його там. Прийшов час НАТО посилити свою присутність у регіоні та перевести Росію до оборони”, – вказано в матеріалі.

Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.

Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.

Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.

Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.