Путін заявив про намір відвідати Китай у травні
Джерело: tagesschau
25 квітня глава РФ Володимир Путін повідомив про плани здійснити візит до Китаю у травні 2024 року.
Планується візит (до Китаю – ред.) у травні, — заявив Путін на економічному форумі в Москві.
Ймовірно, ця поїздка стане першим закордонним візитом у новому шестирічному терміні Путіна після так званих виборів президента РФ. Востаннє він відвідав Китай у жовтні 2023 року.
Окрім цього, менш ніж за три тижні до того, як російські війська вдерлися в Україну, Путін у лютому 2022 року підписав угоду про партнерство з президентом Китаю Сі Цзіньпіном.
Зауважимо, у березні агентство Reuters повідомило, що Путін у травні відвідає Китай для переговорів із Сі Цзіньпіном.
Одне з джерел уточнило, що поїздка Путіна до Китаю, ймовірно, відбудеться у другій половині травня. Два джерела сказали, що візит Путіна відбудеться перед запланованою поїздкою Сі Цзіньпіна до Європи.
Іноземні дипломати та оглядачі заявили, що очікували, що після “переобрання” Путін здійснить свій перший візит в Китаї. Інавгурація Путіна на посаді президента має відбутися 7 травня.
Читайте також: Reuters: Захід засуджує «переобрання» Путіна, КНР та Індія обіцяють тісніші стосунки
Зауважимо, 17 березня досудова палата МКС у Гаазі видала ордер на арешт російського лідера Володимира Путіна у зв’язку з депортацією українських дітей до Росії під час повномасштабної війни проти України. Ще один ордер на арешт видано стосовно уповноваженої з прав дитини при президентові Росії Марії Львової-Бєлової за тим самим звинуваченням.
Хоча малоймовірно, що Росія погодиться на передачу Путіна, російського президента можуть заарештувати, якщо він відвідає країни-члени МКС. 11 березня судді Міжнародного кримінального суду на пленарному засіданні обрали суддю Томоко Акане Головою Суду.
Томоко Акане — одна з суддів, котрі видала у березні 2023 року ордер на арешт глави РФ Володимира Путіна та уповноважену з прав дитини в Росії Марії Львової-Бєлової.
25 квітня депутати Європейського парламенту засудили російські вибори президента як “фейкові” та відмовилися визнавати легітимність Володимира Путіна як глави РФ.
Раніше стало відомо, що Парламентська асамблея Ради Європи офіційно не визнає легітимність Володимира Путіна як президента Російської Федерації і повторює заклик до держав-членів припинити з особою усі контакти.
Відповідний заклик міститься в резолюції ПАРЄ, присвяченій загибелі російського політика Олексія Навального та “необхідності протистояти тоталітарному режиму Володимира Путіна та його війні проти демократії”. Резолюцію оприлюднили 17 квітня.
Варто зауважити, уряд Німеччини після президентських виборів у Росії не називає главу цієї держави Володимира Путіна президентом РФ. Такий висновок випливає з пресконференції заступниці офіційного представника уряду ФРН Крістіане Гоффман у Берліні 18 березня.
Зокрема у відповідь на запитання, чи будуть в уряді ФРН до Путіна звертатися “президент” чи інакше, Гоффман заявила: “Наразі контакти з Росією дуже скорочено. Загалом ми готові говорити і з Путіним, якщо це матиме сенс. Та наразі таких планів немає”. У відповідь на уточнювальне питання вона додала: “На цей момент ми не перебуваємо в діалозі з Володимиром Путіним, тому не обговорюємо таке питання (як його називати – ред.)”.
Зауважується, що попри кілька запитань з проханнями уточнити цей нюанс, представники уряду ФРН так і не назвали Путіна президентом РФ.
Окрім цього, у МЗС Німеччини зауважили, що відомство має намір називати Путіна “так само, як і робило це в минулому – Путін”. На запитання, чи додаватиме МЗС якесь позначення, офіційний представник МЗС ФРН Себастьян Фішер відповів: “Не пам’ятаю, щоб у минулому ми додавали якесь позначення”.
Водночас, наголосили у DW, кілька тижнів раніше представники МЗС ФРН вживали титул “президент” щодо Путіна, коментуючи, зокрема, смерть російського політика Олексія Навального та ситуацію зі свободою вираження думок у РФ.
Німеччина не визнає вибори в Росії законними і не вважає їх вільними та чесними, – наголосила Гоффман.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент країни Франк-Вальтер Штайнмаєр також наголосили, що не мають наміру вітати Путіна зі “збереженням повноважень глави РФ”.
Читайте також: Reuters: Захід засуджує «переобрання» Путіна, КНР та Індія обіцяють тісніші стосунки
- На президентських виборах у Росії вкотре “переміг” Володимир Путін — у РФ заявили, що він набрав 87% голосів.
- Ще 15 березня президент Європейської ради Шарль Мішель “привітав” президента РФ Володимира Путіна з перемогою на виборах у Росії.
- Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш вважає, що після того, як Володимир Путін залишить політичну сцену — імперські претензії Росії, що нині стали руйнівними для України, і надалі будуть становити загрозу для Європи.
- Президент Чехії Петр Павел заявив про неприпустимість нав’язування Росією потенційних умов припинення вогню у війні, оскільки країна є агресором.
Підрозділи Сил оборони України завдали удару по інфраструктурі ТОВ “Ставролєн” у Будьоновську, Ставропольський край (РФ).
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.