Путіну не вдалося домовитися щодо російських військових баз у Сирії

Джерело: Asharq Al-Awsat

Попри візит до Москви лідера республіки Ахмеда аш-Шаара та пропозицію глави РФ Володимира Путіна про “дружбу” доля російських військових баз у Сирії досі не вирішена. Нині країни обговорюють перегляд угод, зокрема й цього питання, повідомив міністр закордонних справ Сирії Асаад аш-Шибані. Він зазначив, що всі домовленості з Росією, досягнуті за попереднього режиму, призупинено й вони є неприйнятними, а нових наразі немає.

Глава МЗС додав, що під час візиту аш-Шаар обговорив питання колишнього президента Сирії Башара Асада, який утік до Москви, а також перспективи співпраці у разі подолання розбіжностей.

15 жовтня Ахмед аш-Шаар уперше відвідав Росію після приходу до влади. Переговори тривали понад дві години. У Кремлі заявили, що однією з ключових тем було майбутнє російських військових об’єктів у Сирії – авіабази Хмеймім і ВМФ у Тартусі. У 2017 році Москва домовилася з Асадом про їхню оренду на 49 років.

Речниця МЗС РФ Марія Захарова повідомила, що нині сторони ведуть закриті переговори “у контексті можливого переформатування функцій російських військових об’єктів”. База в Тартусі надавала Росії прямий вихід до Середземного моря й спільно з аеродромом у Хмеймімі була ключовим пунктом для поширення впливу Кремля на Близький Схід і Африку, а також хабом для перекидання військ, найманців і зброї.

Два сирійські джерела раніше повідомили Reuters, що аш-Шаар має намір домагатися видачі Асада. Крім того, сирійський лідер розраховує на економічні поступки з боку Путіна, зокрема на відновлення постачань зерна на пільгових умовах і компенсацію збитків від війни. Віцепрем’єр Росії Олександр Новак заявляв про готовність Москви брати участь у відновленні нафтових проєктів, а також енергетичної, залізничної та іншої інфраструктури Сирії, зруйнованої за роки бойових дій.

До приходу до влади аш-Шаар був відомий як аль-Джулані. Він очолював ісламістське угруповання “Хаят Тахрір аш-Шам”. У 2016 році Кремль називав це угруповання та його лідера “нелюдами” й обіцяв “знищити”. У грудні 2024-го російська авіація атакувала позиції “Хаят Тахрір аш-Шам”.

Як відомо, Москва підтримувала режим Башара Асада, який зокрема використовував проти населення хімічну зброю. Росія стверджувала, що атаки вчиняли військові опозиції або їх інсценували “західні спецслужби”.

Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.

Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.

Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.

Disney випустить нові версії музичних сцен із мультфільмів “Крижане серце 2”, “Енканто” та “Моана 2”, у яких використали американську жестову мову. Проєкт має на меті зробити контент доступнішим для спільноти людей із порушеннями слуху.

Колись один із найпалкіших прихильників Дональда Трампа, консервативний блогер Такер Карлсон, шокував аудиторію публічним визнанням провини. Він заявив, що відчуває муки совісті через свою участь у передвиборчій кампанії президента, чиї дії на міжнародній арені тепер вважає неприпустимими.