Путіну не вдалося домовитися щодо російських військових баз у Сирії

Джерело: Asharq Al-Awsat

Попри візит до Москви лідера республіки Ахмеда аш-Шаара та пропозицію глави РФ Володимира Путіна про “дружбу” доля російських військових баз у Сирії досі не вирішена. Нині країни обговорюють перегляд угод, зокрема й цього питання, повідомив міністр закордонних справ Сирії Асаад аш-Шибані. Він зазначив, що всі домовленості з Росією, досягнуті за попереднього режиму, призупинено й вони є неприйнятними, а нових наразі немає.

Глава МЗС додав, що під час візиту аш-Шаар обговорив питання колишнього президента Сирії Башара Асада, який утік до Москви, а також перспективи співпраці у разі подолання розбіжностей.

15 жовтня Ахмед аш-Шаар уперше відвідав Росію після приходу до влади. Переговори тривали понад дві години. У Кремлі заявили, що однією з ключових тем було майбутнє російських військових об’єктів у Сирії – авіабази Хмеймім і ВМФ у Тартусі. У 2017 році Москва домовилася з Асадом про їхню оренду на 49 років.

Речниця МЗС РФ Марія Захарова повідомила, що нині сторони ведуть закриті переговори “у контексті можливого переформатування функцій російських військових об’єктів”. База в Тартусі надавала Росії прямий вихід до Середземного моря й спільно з аеродромом у Хмеймімі була ключовим пунктом для поширення впливу Кремля на Близький Схід і Африку, а також хабом для перекидання військ, найманців і зброї.

Два сирійські джерела раніше повідомили Reuters, що аш-Шаар має намір домагатися видачі Асада. Крім того, сирійський лідер розраховує на економічні поступки з боку Путіна, зокрема на відновлення постачань зерна на пільгових умовах і компенсацію збитків від війни. Віцепрем’єр Росії Олександр Новак заявляв про готовність Москви брати участь у відновленні нафтових проєктів, а також енергетичної, залізничної та іншої інфраструктури Сирії, зруйнованої за роки бойових дій.

До приходу до влади аш-Шаар був відомий як аль-Джулані. Він очолював ісламістське угруповання “Хаят Тахрір аш-Шам”. У 2016 році Кремль називав це угруповання та його лідера “нелюдами” й обіцяв “знищити”. У грудні 2024-го російська авіація атакувала позиції “Хаят Тахрір аш-Шам”.

Як відомо, Москва підтримувала режим Башара Асада, який зокрема використовував проти населення хімічну зброю. Росія стверджувала, що атаки вчиняли військові опозиції або їх інсценували “західні спецслужби”.

У Нью-Йорку хочуть на рік призупинити видачу дозволів для дата-центрів потужністю понад 20 мегаватів. Законодавці пояснюють це ризиками для електромережі, тарифів і довкілля.

Товариський матч між збірними ДР Конго та Чилі, який мав пройти 9 червня в Іспанії, скасували через побоювання щодо спалаху Еболи. Мер міста Ла-Лінеа-де-ла-Консепсьйон заявив, що діяв за рекомендаціями медичних служб.

Міжнародна федерація фехтування скасувала обмеження для спортсменів і офіційних осіб із російськими та білоруськими паспортами. Починаючи з чемпіонату світу-2026 у Гонконзі, вони зможуть виступати під національними прапорами, у формі своїх країн і з гімнами.

Угода Мін’юсту США з Дональдом Трампом, яка блокує майбутні перевірки його минулих податкових записів і документів його родини, залишиться чинною. Водночас скандальний фонд на $1,8 млрд, створений у межах того ж врегулювання, поставили на паузу.

Міністри закордонних справ Саудівської Аравії, Йорданії, ОАЕ, Катару, Індонезії, Пакистану, Єгипту та Туреччини засудили дії ізраїльських поселенців на території комплексу Аль-Акса. Вони заявили, що такі кроки порушують міжнародне право та історичний статус-кво святинь у Східному Єрусалимі.