П’ять портів у країнах Балтії готові приєднатися до експорту українського зерна
Джерело: Ґабріелюс Ландсбергіс/Twitter
Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсбергіс повідомив, що країни Балтії готові надати потужності п’яти великих портів на власній території у межах безпечного експорту українського зерна на світові ринки.
Варто зазначити, що країни надіслали офіційне звернення до Єврокомісії з проханням скористатися Балтійським шляхом для вирішення проблем, що виникли після виходу Росії з “Чорноморської зернової ініціативи”.
“Балтійські країни мають п’ять портів, які можуть використовуватися для безпечного транспортування набагато більшої кількості українського зерна. Ми офіційно пропонуємо, щоб Європейська Комісія допомогла нам збільшити спроможності залізниці для Балтійського шляху”, – йдеться у дописі.
Додамо, Європейський Союз готовий експортувати майже всю українську сільськогосподарську продукцію “коридорами солідарності”, – заявив єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський.
До виходу Росії з “Чорноморської зернової угоди” 60% українського експорту постачалося через “коридори солідарності”, тоді як 40% транспортували Чорним морем, – додав він.
“Коридори солідарності” дозволяють перевозити товари через країни ЄС баржами, залізницею, дорогами або внутрішніми водними шляхами.
ДОВІДКОВО. 25 липня Кремль заявив, що Росія не повернеться до “Чорноморської зернової ініціативи” та відхилив заклик Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша повернутися до неї.
- Очільники міністерств енергетики Литви, Латвії та Естонії домовилися не пізніше лютого 2025 року досягти синхронізації електромереж країн Балтії з мережами континентальної Європи.
- Українські фермери побоюються втратити засоби до існування після того, як Росія вийшла з зернової угоди, яка дозволяла безпечний експорт українського зерна Чорним морем.
- Світові ціни на зерно можуть зрости на 15% після того, як Росія вийшла з угоди “Чорноморської зернової ініціативи”, завдяки якій Україна безпечно транспортувала зерно Чорним морем.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.