П’ять портів у країнах Балтії готові приєднатися до експорту українського зерна
Джерело: Ґабріелюс Ландсбергіс/Twitter
Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсбергіс повідомив, що країни Балтії готові надати потужності п’яти великих портів на власній території у межах безпечного експорту українського зерна на світові ринки.
Варто зазначити, що країни надіслали офіційне звернення до Єврокомісії з проханням скористатися Балтійським шляхом для вирішення проблем, що виникли після виходу Росії з “Чорноморської зернової ініціативи”.
“Балтійські країни мають п’ять портів, які можуть використовуватися для безпечного транспортування набагато більшої кількості українського зерна. Ми офіційно пропонуємо, щоб Європейська Комісія допомогла нам збільшити спроможності залізниці для Балтійського шляху”, – йдеться у дописі.
Додамо, Європейський Союз готовий експортувати майже всю українську сільськогосподарську продукцію “коридорами солідарності”, – заявив єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський.
До виходу Росії з “Чорноморської зернової угоди” 60% українського експорту постачалося через “коридори солідарності”, тоді як 40% транспортували Чорним морем, – додав він.
“Коридори солідарності” дозволяють перевозити товари через країни ЄС баржами, залізницею, дорогами або внутрішніми водними шляхами.
ДОВІДКОВО. 25 липня Кремль заявив, що Росія не повернеться до “Чорноморської зернової ініціативи” та відхилив заклик Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша повернутися до неї.
- Очільники міністерств енергетики Литви, Латвії та Естонії домовилися не пізніше лютого 2025 року досягти синхронізації електромереж країн Балтії з мережами континентальної Європи.
- Українські фермери побоюються втратити засоби до існування після того, як Росія вийшла з зернової угоди, яка дозволяла безпечний експорт українського зерна Чорним морем.
- Світові ціни на зерно можуть зрости на 15% після того, як Росія вийшла з угоди “Чорноморської зернової ініціативи”, завдяки якій Україна безпечно транспортувала зерно Чорним морем.
Триває 1097-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягли 868 тисяч осіб.
Міністр закордонних справ Нової Зеландії Вінстон Пітерс оголосив про посилення санкцій проти російських компаній і підтримку відновлення та реконструкції України.
До Києва у третю річницю повномасштабного вторгнення РФ прибули низка лідерів країн Балтії, Європи та Канади.
У третю річницю повномасштабного вторгнення РФ Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Сили оборони України повернули понад 50% території, окупованої росіянами після 24 лютого 2022 року, провели низку ефективних оборонних, а також наступальних операцій.
Уряд Австралії запровадив цільові фінансові санкції та заборону на поїздки щодо 70 осіб, а також цільові фінансові санкції щодо 79 організацій. Це найбільший пакет санкцій проти Росії з боку Австралії з початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.