П’ять портів у країнах Балтії готові приєднатися до експорту українського зерна
Джерело: Ґабріелюс Ландсбергіс/Twitter
Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсбергіс повідомив, що країни Балтії готові надати потужності п’яти великих портів на власній території у межах безпечного експорту українського зерна на світові ринки.
Варто зазначити, що країни надіслали офіційне звернення до Єврокомісії з проханням скористатися Балтійським шляхом для вирішення проблем, що виникли після виходу Росії з “Чорноморської зернової ініціативи”.
“Балтійські країни мають п’ять портів, які можуть використовуватися для безпечного транспортування набагато більшої кількості українського зерна. Ми офіційно пропонуємо, щоб Європейська Комісія допомогла нам збільшити спроможності залізниці для Балтійського шляху”, – йдеться у дописі.
Додамо, Європейський Союз готовий експортувати майже всю українську сільськогосподарську продукцію “коридорами солідарності”, – заявив єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський.
До виходу Росії з “Чорноморської зернової угоди” 60% українського експорту постачалося через “коридори солідарності”, тоді як 40% транспортували Чорним морем, – додав він.
“Коридори солідарності” дозволяють перевозити товари через країни ЄС баржами, залізницею, дорогами або внутрішніми водними шляхами.
ДОВІДКОВО. 25 липня Кремль заявив, що Росія не повернеться до “Чорноморської зернової ініціативи” та відхилив заклик Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша повернутися до неї.
- Очільники міністерств енергетики Литви, Латвії та Естонії домовилися не пізніше лютого 2025 року досягти синхронізації електромереж країн Балтії з мережами континентальної Європи.
- Українські фермери побоюються втратити засоби до існування після того, як Росія вийшла з зернової угоди, яка дозволяла безпечний експорт українського зерна Чорним морем.
- Світові ціни на зерно можуть зрости на 15% після того, як Росія вийшла з угоди “Чорноморської зернової ініціативи”, завдяки якій Україна безпечно транспортувала зерно Чорним морем.
Згідно з даними США, Росія втратила понад 4000 танків під час повномасштабної війни з Україною. Ця кількість майже дорівнює всьому танковому контингенту США, заявив Верховний головнокомандувач об’єднаними Збройними силами НАТО в Європі, генерал Кристофер Каволі на слуханнях у Комітеті з питань збройних сил Сенату США в Вашингтоні 3 квітня.
Внаслідок чергового російського обстрілу у Харкові збільшилася кількість загиблих та постраждалих осіб.
Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі запевнив, що Україна отримає додаткові винищувачі F-16, поки українські пілоти проходять навчання.
Пізно ввечері російські війська вдарили по Харкову безпілотниками. Ворог завдав удару по Новобаварському районі. Відомо про загиблого та 29 постраждалих.
Після трьох років війни, коли стало очевидно, що російська армія не здатна зламати Україну. Однак, лідер РФ Володимир Путін продовжує відмовлятися від припинення вогню. Попри певні тактичні успіхи, як, наприклад, вибиття українців з Курської області, шанси на перемогу військовим шляхом у Росії залишаються мінімальними. Військові втрати і економічні труднощі вказують на наближення кінця війни, однак Путін не зупиняє агресію.