П’ять портів у країнах Балтії готові приєднатися до експорту українського зерна
Джерело: Ґабріелюс Ландсбергіс/Twitter
Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсбергіс повідомив, що країни Балтії готові надати потужності п’яти великих портів на власній території у межах безпечного експорту українського зерна на світові ринки.
Варто зазначити, що країни надіслали офіційне звернення до Єврокомісії з проханням скористатися Балтійським шляхом для вирішення проблем, що виникли після виходу Росії з “Чорноморської зернової ініціативи”.
“Балтійські країни мають п’ять портів, які можуть використовуватися для безпечного транспортування набагато більшої кількості українського зерна. Ми офіційно пропонуємо, щоб Європейська Комісія допомогла нам збільшити спроможності залізниці для Балтійського шляху”, – йдеться у дописі.
Додамо, Європейський Союз готовий експортувати майже всю українську сільськогосподарську продукцію “коридорами солідарності”, – заявив єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський.
До виходу Росії з “Чорноморської зернової угоди” 60% українського експорту постачалося через “коридори солідарності”, тоді як 40% транспортували Чорним морем, – додав він.
“Коридори солідарності” дозволяють перевозити товари через країни ЄС баржами, залізницею, дорогами або внутрішніми водними шляхами.
ДОВІДКОВО. 25 липня Кремль заявив, що Росія не повернеться до “Чорноморської зернової ініціативи” та відхилив заклик Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша повернутися до неї.
- Очільники міністерств енергетики Литви, Латвії та Естонії домовилися не пізніше лютого 2025 року досягти синхронізації електромереж країн Балтії з мережами континентальної Європи.
- Українські фермери побоюються втратити засоби до існування після того, як Росія вийшла з зернової угоди, яка дозволяла безпечний експорт українського зерна Чорним морем.
- Світові ціни на зерно можуть зрости на 15% після того, як Росія вийшла з угоди “Чорноморської зернової ініціативи”, завдяки якій Україна безпечно транспортувала зерно Чорним морем.
Уночі 2 жовтня росіяни завдали масованого удару по депо Укрзалізниці в Одесі.
Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.
Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.
Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.