П’ятьох бойовиків, серед яких снайпер батальйону «Сомалі», засудили до 15 років тюрми

Джерело: СБУ

П’ятьох зрадників, які воювали проти Сил оборони України на східному фронті, засудили до 15 років позбавлення волі.

Трьох зловмисників взяли у полон під час запеклих боїв під Авдіївкою у вересні 2023 року. Тоді українські захисники не тільки затримали фігурантів, але й відбили понад 10 атак російських військ.

Ще двох полонили у ході боєзіткнень поблизу Мар’їнки на Донеччині.

Серед засуджених – уродженець тимчасово окупованої Макіївки. На початку повномасштабного вторгнення РФ чоловік добровільно “мобілізувався” до штурмового батальйону “Сомалі”, який підпорядковується Південному військовому округу РФ.

Там його призначили снайпером і перекинули на передову в районах Бахмута і Волновахи.

Ще одним засудженим є мешканець Криму. У квітні 2023 року він приєднався до штурмової роти “Ірбіс-Z” російської приватної військової компанії “Редут”.

У лавах окупаційного угруповання зрадник облаштовував фортифікаційні споруди загарбників та обстрілював позиції ЗСУ на Донецькому напрямку.

Крім того, тюремні строки отримали ще троє бойовиків, які воювали у складі 114-ї окремої мотострілецької бригади країни-агресорки та 114-го батальйону так званої “Народної міліції ДНР”.

Після проходження навчання на полігоні одного з них призначили оператором-навідником БМП-1.

З ворожої бронетехніки він обстрілював житлові будинки мешканців Маріуполя та штурмував позиції ЗСУ в районі Сєвєродонецька, а потім прибув під Авдіївку.

На підставі зібраних доказів суд визнав усіх п’ятьох бойовиків винними за чч. 1, 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада).

Злочинні дії трьох зловмисників додатково інкримінували за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 1 ст. 258-3 (участь у терористичній групі чи терористичній організації); ч. 2 ст. 260 (участь у непередбачених законом збройних формуваннях).

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.

Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.

Україна спільно з країнами-партнерами створила багатонаціональну коаліцію у галузі оборонного забезпечення. До складу CORPUS увійшли Агенція оборонних закупівель ДОТ та закупівельні агенції країн-партнерів – Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії.