Рада ухвалила закон про історичне підвищення податків, але без 5% збору для військових

Джерело: народний депутат Ярослав Железняк у Телеграмі

Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроєкт, що передбачає значні зміни в оподаткуванні на період воєнного стану, однак не включає раніше запропонованого підвищення військового збору до 5% для військових.

За законопроєкт “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану” (№11416-д) проголосували 247 депутатів. Раніше Ярослав Железняк пояснював, що закон набуде чинності з 1 жовтня, тобто “заднім числом”. 

Документ передбачає декілька важливих змін, зокрема:

  1. Військовий збір на зарплати: з 1 жовтня 2024 року ставка військового збору на зарплати всіх фізичних осіб (включаючи тих, хто працює через “Дія.Сіті”) підвищиться з 1,5% до 5%. Це передбачає ретроспективне оподаткування доходів громадян.
  2. Військовий збір на інші доходи: з 1 січня 2025 року військовий збір на інші доходи фізичних осіб (крім зарплат) також збільшиться до 5%.
  3. Військовий збір для ФОПів: ФОПи 1, 2 та 4 груп сплачуватимуть військовий збір у розмірі 10% від мінімальної зарплати, що з жовтня 2024 року складе 800 грн на місяць. ФОПи 3 групи сплачуватимуть 1% від доходу у вигляді військового збору.
  4. Підвищений податок на прибуток для банків: для банків знову введуть підвищену ставку податку на прибуток у розмірі 50% за 2024 рік. Оскільки банки вже сплатили податки за старими ставками, нова ставка матиме ретроспективний характер.
  5. Податок на прибуток для небанківських установ: з 1 січня 2025 року податок на прибуток для небанківських установ (крім страхових компаній) підвищиться з 18% до 25%.
  6. Щомісячні авансові внески для АЗС: автозаправні станції (АЗС) будуть сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток у розмірі 30, 45 або 60 тисяч грн за кожну станцію, залежно від типу. Переплата не буде врахована для зменшення майбутніх податкових зобов’язань.
  7. Авансові внески для обмінних пунктів: обмінні пункти будуть сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток: 700 євро за кожен пункт у Києві, 600 євро в містах із населенням понад 50 тисяч осіб, і 200 євро для інших населених пунктів.
  8. Мінімальний податок на землю: встановлюється мінімальний податок на землю (МПЗ) у розмірі 700 або 1400 грн за гектар.
  9. Щомісячна звітність: з 1 січня 2025 року почне діяти щомісячна звітність щодо ПДФО, військового збору та ЄСВ. Це необхідно для впровадження механізму “економічного бронювання”.
  10. Доходи від “національного кешбеку“: доходи від програми “національний кешбек” не будуть обкладатися ПДФО протягом 2024-2025 років.
  11. Рента на видобуток гірських порід: рента на видобуток щебеню, граніту та піску встановлюється на рівні не менше 5 доларів за тонну.

Співголова фракції “Європейська Солідарність” Ірина Геращенко заявила, що їхній фракції вдалося “збити” норму про 5% військового збору для військових. Але не відтермінувати запровадження рекордних податків  загалом.

Пояснюючи вплив підвищення військового збору на зарплати, Железняк наголосив, що з 14-15 жовтня працівники отримають аванс із відрахуванням 1,5% військового збору, оскільки закон на той момент ще не набуде чинності.

Однак після набрання чинності, за той же жовтень військовий збір становитиме вже 5%, що вплине і на аванс. У такому випадку, роботодавці матимуть утримати різницю під час виплати основної частини зарплати.

Зазначимо, що 4 жовтня Комітет Верховної Ради з питань податкової політики розглянув фінальну версію законопроєкту №11416-д про підвищення податків.

У межах спецоперації СБУ вдалося пошкодити щонайменше два дороговартісних російські літаки радіолокаційного дозору А-50, свідчать розвіддані.

Заступник держсекретаря США з питань публічної дипломатії Даррен Бітті, котрий неодноразово демонстрував проросійські погляди, одружений із громадянкою Росії Юлією Кириловою, племінницею російського бізнесмена Сергія Чернікова, що має тісні зв’язки з Кремлем.

4 червня Папа Римський Лев XIV провів телефонну розмову з главою Росії Володимиром Путіним, під час якої закликав Кремль зробити крок заради досягнення миру в Україні та наголосив на важливості діалогу й гуманітарних зусиль, зокрема щодо обміну полоненими.

Глава Бюро національної безпеки Польщі Даріуш Луковський зауважив, що сума підтримки, котру Варшава надала Україні з початку повномасштабного вторгнення РФ, становить майже 5 мільярдів євро. Вирішальну частину підтримки надали у найкритичніший момент війни.

4 червня на засіданні у форматі “Рамштайн” партнери анонсували рекордну військову допомогу Україні. За словами глави українського оборонного відомства Рустема Умєрова, обсяги підтримки перевищать показники всіх попередніх років повномасштабної війни. Допомогу союзники сконцентрували на ППО, дронах, артилерії та інвестиціях в український ВПК.