Рада ухвалила законопроєкт щодо захисту прав примусово переміщених до РФ дітей
Джерело: Ірина Геращенко
14 травня Верховна Рада в цілому ухвалила законопроєкт №9495 “Про охорону дитинства”, який стосується захисту прав українських дітей, примусово переміщених до Росії.
Законопроєкт підтримали 270 народних депутатів.
Нардепка від парламентської фракції “Європейська Солідарність” Ірина Геращенко додала, що законопроєктом №9495 “Про охорону дитинства” вперше вводяться поняття “депортована дитина” та “примусово переміщена”.
Цей законопроєкт надає чітке юридичне визначення депортованих і переміщених дітей, а також зобов’язує Кабінет Міністрів врегулювати механізм повернення, реінтеграції та адаптації таких дітей.
- 5 травня МВС, Нацполіція, Уповноважений з питань зниклих безвісти за особливих обставин, ініціатива “Bring Kids Back UA” та Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти осіб (МКЗБ) оголосили про початок національної та міжнародної ініціативи у відповідь на примусову депортацію українських дітей до РФ. Особлива увага приділяється створенню єдиної ДНК-бази даних родичів зниклих дітей.
- Міністерство юстиції сформував Реєстр відомостей щодо незаконно депортованих Росією українських дітей. Технічне створення Реєстру вже завершене. Наразі здійснюється формування та подання перших особових справ.
У Київській області внаслідок російського удару загинула жінка. Ще троє людей зазнали поранень.
Піратська група повідомила про несанкціонований доступ до даних стримінгової платформи Spotify. За інформацією об’єднання Anna’s Archive, учасникам групи вдалося зібрати близько 256 мільйонів записів із метаданими музичних треків, а також отримати доступ до приблизно 86 мільйонів аудіофайлів.
Радянський Союз, як тоталітарна імперія, не просто забороняв релігійні свята – він систематично спотворював їх, щоб стерти національну ідентичність поневолених народів. Українське Різдво стало однією з жертв цієї політики, де традиції були розмиті, а релігійний зміст замінений на атеїстичну пропаганду. Особливо цинічним було нав’язування дати святкування 7 січня, яка прив’язувала українців до московської церковної традиції, та впровадження чужорідних елементів, як Дід Мороз і секулярний Новий рік.
Британські науковці з’ясували, що для здоров’я важлива не лише кількість кроків на день, а й те, як саме людина їх проходить. Масштабне дослідження, опубліковане в Annals of Internal Medicine, показало: для малорухливих дорослих одна тривала прогулянка значно корисніша, ніж кілька коротких епізодів ходьби протягом дня.
Різдвяно-новорічні свята для багатьох стають не лише часом відпочинку, а й серйозним емоційним випробуванням, коли під одним дахом збираються родичі, з якими непросто знайти спільну мову. Напружені розмови за святковим столом, старі образи й конфліктні теми можуть швидко зіпсувати атмосферу. Психологи та сімейні терапевти наголошують: уникнути загострень можливо, якщо підготуватися до свят заздалегідь і свідомо подбати про власні кордони та емоційний стан.