Ресурсна угода США та України опинилася під загрозою зриву – FT

Джерело: Financial Times

Підписання рамкової угоди між США та Україною стосовно використання українських рідкісноземельних металів постало перед ризиком зриву в останній момент. Сторони вже були готові підписати документ.

Перша віцепрем’єр-міністерка Юлія Свириденко 30 квітня прибула до Вашингтона для підписання угоди з міністром фінансів США Скоттом Бессентом.

Угода передбачає, що США та Україна шляхом розвитку українських природних ресурсів і створення спільного інвестиційного фонду “створюватимуть умови для збільшення інвестицій у видобуток, енергетику та пов’язані технології в Україні”.

Однак, ще під час польоту Свириденко, команда Бессента передала, що міністерка має бути готова підписати “усі документи або повертатися додому”, інформують джерела. Американська сторона наполягає на одночасному підписанні усіх трьох документів: рамкової угоди, окремої додаткової угоди про інвестиційний фонд і технічного документа.

Тоді як один зі співрозмовників, знайомий із позицією США, зазначив, що Україна, своєю чергою, намагалася переглянути умови, погоджені на вихідних. Нібито проблемними моментами, за його словами, залишаються питання управління фондом, механізм прозорості та простежуваність коштів. Одначе, якщо Україна погодиться на первісні умови, угода все ще може бути підписана вже в середу.

Водночас інше джерело поінформувало, що Україна не може підписати всі документи в середу, оскільки угода про інвестфонд потребує ратифікації парламентом.

Попри те, що рамкова угода не містить прямих гарантій безпеки від США, на які розраховував Київ, у документі все ж мовиться, що домовленість є “свідченням ширшої довгострокової стратегічної співпраці і відчутним свідченням підтримки США безпеки, добробуту, відновлення та інтеграції України у світові економічні структури”.

Фінальну версію документа погодили після того, як адміністрація Трампа пішла на поступку — до внеску США зараховуватимуть лише майбутню військову допомогу. Це стало важливою віхою у відносинах між Києвом і Вашингтоном після скасованої в лютому церемонії підписання попередньої версії — через публічну суперечку між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті.

Днями Денис Шмигаль повідомив, що спірний пункт таки прибрали. Він виступив із Вашингтона після “важливої зустрічі” з Бессентом, на якій сторони обговорили фінальні деталі.

Раніше Україна та США підписали меморандум про наміри просувати угоду щодо інвестиційного фонду для розвитку українських природних ресурсів і енергетичних активів.

Згідно з новою редакцією документа, після набуття угодою чинності будь-яка нова військова допомога США — включно з постачанням озброєння, боєприпасів, технологій або підготовкою — зараховуватиметься як внесок США у фонд.

Президент Трамп, як зазначає Financial Times, дедалі більше розчарований затягуванням перемовин про припинення вогню і сумнівається в готовності президента РФ Володимира Путіна серйозно обговорювати мирну угоду, яку Трамп сподівався укласти протягом перших 100 днів свого нового терміну.

Днями видання Financial Times повідомляло, що Україна та США близькі до підписання рамкової угоди про використання рідкісноземельних металів уже цього тижня. Це стало можливим після того, як Київ отримав важливу поступку від адміністрації Дональда Трампа: доходи від угоди не враховуватимуться як компенсація за минулу військову допомогу.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва передасть Україні документ щодо врегулювання війни після завершення обміну військовополоненими у форматі “1000 на 1000”.

З початку 2025 року російські атаки в Україні призвели до більшої кількості загиблих і поранених серед цивільних, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомила правозахисна організація Human Rights Watch.

Під час бойових дій в Україні загинув громадянин Італії, який служив у складі Інтернаціонального легіону.

Прем’єр-міністр Дональд Туск розкритикував позицію кандидата в президенти від партії “Право і справедливість” Кароля Навроцького щодо України.

Одеситка Дар’я стала єдиною жінкою-пілотом у батальйоні безпілотних систем 21-ї окремої механізованої бригади.