РФ спромоглася побудувати лише сім цивільних авіалайнерів від початку війни

Джерело: BBC

Російська авіаційна промисловість із початку повномасштабної війни проти України спромоглася виготовити лише сім пасажирських літаків SuperJet 100, придатних для цивільної авіації, хоча планували – 108 до 2025 року.

Після лютого 2022 року Об’єднана авіабудівна корпорація, що входить до “Ростеху”, побудувала сім авіалайнерів Sukhoi SuperJet 100 “з довоєнного доробку”. Також створено два літаки Іл-96-400М та Іл-114, які проходять випробування.

Програма імпортозаміщення в авіації, анонсована російською владою, виявилася лише “імітацією активності”.

Згідно з програмою розвитку авіагалузі до 2030 року, яку уряд РФ затвердив у червні 2022 року, до кінця року передбачалося випустити 14 цивільних літаків, у 2023 році – 25, до кінця 2024 року – ще 69 штук. Загалом до кінця 2030 року планувалося побудувати 1032 пасажирські літаки.

Зрив цього плану свідчить про те, що ОАК “виявилася не в змозі виробляти пасажирські літаки”, пише ВВС. Причиною кризи галузі журналісти називають запроваджені щодо Росії західні санкції, які “виявилися настільки вагомими, що поставили авіапромисловість на межу виживання”. Наприклад, через санкції виникли проблеми із виробництвом двигунів, систем авіоніки, елементів салону.

Тоді як експерти вважають, що програма була створена лише для демонстрації активності.

З тих, хто цей план робив, ніхто його не розглядав як безпосередню схему для роботи. Тобто, можливо, десь там нагорі на нього дивилися і вважали, що він спрацює, і до 2030 року будуть побудовані тисячі літаків, але за фактом це була лише така імітація активності, – заявило джерело.

Посол України в Німеччині Олексій Макеєв повідомив, що Київ розраховує отримати ще решту 11 систем протиповітряної оборони IRIS-T, замовлених у ФРН.

Росія вже вичерпала радянські запаси озброєння. Згідно зі звітом Київського економічного інституту (KSE), потік військової техніки зі складів РФ на передову впав до рівня, що був до 2022 року.

Російська делегація на чолі з головою Ради Федерації РФ Валентиною Матвієнко напередодні прибула до Швейцарії для участі у Шостій Всесвітній конференції спікерів парламентів та інших заходах Міжпарламентського союзу.

28 липня слідчий суддя ВАКС обрав власниці двох компаній – постачальниць продуктів харчування для Збройних Сил України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Агента ФСБ у керівництві “Укртелекому”, котрий передавав ворогу секретні дані про зв’язок у Силах оборони, засудили до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.