Rheinmetall почав зведення заводу боєприпасів у Литві

Джерело: Bloomberg

Найбільший у Європі німецький оборонний концерн Rheinmetall 4 листопада заклав перший камінь майбутнього заводу з виробництва боєприпасів у місті Байсогала в Литві. Підприємство, котре випускатиме 155-міліметрові артснаряди — основний калібр у країнах НАТО, — планують запустити у середині 2026 року.

Це важливий сигнал і для Росії, який показує, що ми як НАТО ефективні та здатні реагувати, — заявив генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер.

Підприємство розгорнеться на ділянці площею 340 гектарів і розпочне роботу через 12–13 місяців. За словами Паппергера, на першому етапі завод виготовлятиме 35 000 снарядів, а до 2027 року планується розширити виробництво до 100 000 снарядів. Передбачається, що завод працюватиме у дві зміни — по 200 працівників у кожній. Загальний обсяг інвестицій становить близько 300 млн євро, що стане найбільшою інвестицією в оборону в історії Литви і дозволить збільшити виробничі потужності на східному фланзі НАТО.

Це стратегічний крок, мета якого — посилити стримування як необхідну умову для мирного життя, — заявив президент Гітанас Науседа. Намір Німеччини суттєво наростити військові вкладення реалізується на литовській землі — в сталі, технологіях і, що найважливіше, у довірі, — додав він.

Окрім цього, Rheinmetall підписав меморандум про взаєморозуміння щодо зведення у країні ще одного підприємства, яке вироблятиме заряди для артилерійських снарядів. Для Литви, члена НАТО, що межує з РФ, власне виробництво боєприпасів розглядається як ключовий фактор стримування потенційної агресії з боку Кремля. Завод, аналогічний тому, що з’явиться в Байсогалі, нині будується й у сусідній Латвії.

Rheinmetall також має заводи в Іспанії та Угорщині, тоді як минулого тижня він підписав контракти про відновлення виробництва боєприпасів і пороху в Болгарії та Румунії.

Додамо, 27 серпня німецький концерн Rheinmetall AG відкрив поблизу Ганновера найбільший завод із виробництва артилерійських боєприпасів у Європі. В урочистій церемонії відкриття взяли участь гендиректор Армін Папперґер, віцеканцлер Німеччини Ларс Клінгбайль, міністр оборони Борис Пісторіус та глава НАТО Марко Рютте.

В Україні Rheinmetall працює над проєктом заводу боєприпасів та має хаб із ремонту танків. Втім, за словами керівника компанії, реалізація проєкту затримується через бюрократичні перешкоди.

В Україні Rheinmetall вже відкрив завод для ремонту бронетехніки та зводить новий із виробництва артснарядів. Відповідаючи на запитання про можливий завод із виробництва компонентів для ракет в Україні, Паппергер зауважив: “Ми ведемо розмови про це, є бажання, однак, рішення ще не прийняте”.

За словами голови німецького концерну, на таке високотехнологічне виробництво потрібен час: “Якби ми почали три роки тому, зараз би закінчили”.  Також “є розмови, але немає рішення” про можливу участь Rheinmetall у виробництві українських безпілотників. Нині багато українських виробників БпЛА приходять до компанії і пропонують спільне виробництво.

Глава Rheinmetall також розповів про рекордний прибуток компанії. За його даними, компанія стала провідним промисловим партнером України, а загальний обсяг замовлень з моменту масштабного російського вторгнення у 2022 році становив близько 6 млрд євро. Додамо, з початку війни Росії проти України курс акцій найбільшого оборонного концерну у ФРН Rheinmetall збільшився удесятеро. Якщо 23 лютого 2022 року одна акція компанії коштувала 96,8 євро, то опівдні 26 лютого цього року – вже торгувалася на біржі Xetra вже по 968 євро.

У січні Україна імпортувала рекордний добовий обсяг електроенергії. Залучення струму з країн ЄС допомогло стабілізувати енергосистему на тлі російських атак і сильних морозів.

У ніч на 1 лютого підрозділи Сил оборони вдарили по низці військових об’єктів противника на тимчасово окупованих територіях України та території РФ у межах заходів зі зниження наступальних можливостей російського агресора.

Іран вирішив вважати європейські армії “терористичними угрупованнями” у відповідь на визнання Корпусу вартових Ісламської революції терористичною організацією в ЄС.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Німеччина та її союзники мають залишатися рішучими у підтримці України й не піддаватися песимізму, попри зростання витрат на оборону та протидію російській загрозі.

Акторка Наталі Портман розкритикувала премію “Оскар” через відсутність режисерок серед номінантів 2026 року в категорії “Найкращий режисер”.