Рік тому російські окупанти підірвали Каховську ГЕС

Джерело: Букви

Рівно рік тому – 6 червня 2023 року – російські окупаційні війська підірвали Каховську ГЕС на Херсонщині, скоївши черговий воєнний злочин в Україні та акт екоциду.

Нова Каховка та, відповідно, Каховська ГЕС, були окуповані військами РФ фактично від початку повномасштабного вторгнення.

Ворог одразу втручався у роботу ГЕС. Зокрема невдовзі після окупації  росіяни підірвали споруду Північнокримського каналу, аби забезпечити окупований від 2014 року Крим водою.

Інформація про те, що росіяни можуть готувати підрив Каховської ГЕС почала з’являтись у ЗМІ ще восени 2022 року. Українська розвідка, зокрема, повідомляла, що ГЕС замінована росіянами ще від квітня 2022 року.

При цьому Росія також заявляла, що Україна нібито готує диверсії на об’єкті. За тиждень до підриву уряд Росії прийняв постанову, яка дозволяє не розслідувати аварії на небезпечних об’єктах, що сталися внаслідок бойових дій, зокрема терактів.

6 червня 2023 року о 2:35 та 2:54 сейсмічні датчики в Україні та Румунії виявили ознаки потужних вибухів, а супутники-розвідники США, оснащені інфрачервоними датчиками, зафіксували ознаки тепла, що відповідали сильному вибуху в районі греблі Каховського водосховища.

Вранці, за кілька годин після теракту, офіційні особи України повідомили про підрив Каховської ГЕС. В “Укргідроенерго” заявили, що ГЕС повністю зруйнована і її відновлення неможливе.

Вибухами було зруйновано машинну залу та значну частину греблі.

Зі зруйнованого водосховища почали витікати води Дніпра та, які затоплювали навколишні населені пункти. Загалом у зоні затоплення опинились близько 80 населених пунктів області, зокрема й Херсон.

На затопленій території, яку контролювала Україна, почалась евакуація мешканців. РФ також почала проводити евакуацію мешканців з ТО населених пунктів Херсонщини.

Станом на 7 червня 2023 року було евакуйовано 1 700 осіб.

Станом на середину дня 7 червня підтоплено 29 населених пунктів, з них 19 — на підконтрольній Україні території.

На ранок 8 червня середній рівень підтоплення — 5,61 м. Під водою 600 км² Херсонщини, з них 32 % — правобережжя та 68 % — лівий берег. Повністю або частково затоплені Тягинка, Львове, Одрадокам’янка Бериславського району, Іванівка, Микільське, Токарівка, Понятівка, Білозерка, мікрорайон Острів у Херсоні. Вдалося евакуювати 2 198 осіб. Під час евакуації російські військові обстріляли Херсон, тоді поранень зазнали 9 осіб.

На ранок 11 червня попри обстріли зі сторони російських військ із території Херсонської області вдалось евакуювати 2 678 осіб.

За офіційними даними, внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС на підконтрольній Україні території загинуло 33 особи, 28 були травмовані, а ще понад 40 – зникли безвісти.

За даними РФ, на окупованій території нібито загинуло 59 осіб. Водночас за даними власного розслідування Associated Press, унаслідок воєнного злочину росіян загинуло сотні жителів окупованої частини Херсонщини. У матеріалі мовиться, що лише в окупованих Олешках загинули сотні мешканців.

Прямі збитки від підриву Каховської ГЕС, за підрахунками Київської школи економіки оцінили, оцінюються не менш як у 2 мільярдів доларів. Мовиться про втрати житлово-комунального сектора, енергетики, сільського господарства, транспорту, екології, промисловості.

Водночас за підрахунками ООН, внаслідок підриву російськими військами дамби Каховської ГЕС Україні завдано збитків на суму майже 14 мільярдів доларів.

Відповідно до даних міжнародної комісії, затоплення спричинило значну шкоду, включно з руйнуванням та пошкодженням численних житлових й нежитлових будівель, а також інших споруд. Це також ускладнило доступ до базових потреб людини – питної води та їжі. Місцеві жителі змушені були евакуюватися зі своїх домівок і шукати безпечні місця для проживання.

Знищення ГЕС мало руйнівний вплив на екологічні системи та біорізноманіття півдня України. Одномоментне осушення величезного водосховища призвело до загибелі великої кількості риби й тварин, заболочення осушених земель, зміни кліматичного режиму регіону.

Масштабні наслідки і для сільського господарства Херсонщини, яке значною мірою досі залежало від зрошувальних систем, що живилися з Каховського водосховища. Воно наповнювало три великі іригаційні системи півдня (Північно-Рогачицька, Каховська та Інгулецька), а також канал Дніпро-Кривий ріг тож водопостачанню південних регіонів України було завдано надзвичайної шкоди.

Гендиректор Укргідроенерго Ігор Сирота також повідомляв, що внаслідок підриву окупантами греблі Каховської ГЕС Україна втратила 35−40% запасів питної води, яку могла б споживати упродовж року.

Через рік після підриву понад половину площі Каховського водосховища в цей момент вкривають молоді ліси верби. Вологість ґрунтів оголеного дна стала ідеальним середовищем для проростання насіння.

Еколог Іван Мойсієнко, який разом з іншими науковцями проводить дослідження ділянок Національного природного парку “Кам’янська Січ”, зауважив, що негативні прогнози стосовно водосховища не справдилися.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Штати зупинили військову допомогу Україні, допоки не буде мирної угоди з РФ.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 25 лютого. З початку доби відбулося 90 бойових зіткнень.

Україна та Сполучені Штати підпишуть угоду про надра з метою зміцнення двосторонніх відносин та підтримки довгострокових зобов’язань США щодо безпеки України. Документ щодо українських ресурсів підпишуть глава МЗС України Андрій Сибіга та Держсекретар США Марко Рубіо.

«Коли я дізналася про вагітність, чоловік дев’ять днів не виходив на зв’язок. Я тоді була за кордоном, навіть рідним людям боялася сказати, що при надії. Не знала, як далі бути, що робити… Того дня, коли він заталефонував, у нього було перше питання: «Вагітна?». «Так». І він починає плакати, радіти. Виходить до мене на відеозв’язок і до друзів говорить: «Моя Вікторівна вагітна». І всі: уууу. Починають вітати. Цей момент за всю мою вагітність – єдиний яскравий і приємний». Це слова дружини полеглого героя Андрія Біланя, Яни Білань. Вона – мама трьох дітей.

Діабет – це хронічне захворювання, яке змінює спосіб життя і вимагає постійного контролю. Однак попри всі складнощі, з ним можна жити повноцінно та щасливо. Що важливо знати про це захворювання? Як правильно діагностувати, лікувати та управляти діабетом? В інтерв’ю з дитячою лікаркою-ендокринологинею Кириченко Марією Олександрівною розвінчуємо популярні міфи, обговорюємо новітні методи лікування та даємо поради людям, які живуть з діабетом.