Росія формує мобільні вогневі групи для захисту від українських дронів – ISW
Джерело: Інститут вивчення війни
Російські військові створюють мобільні вогневі групи для “пом’якшення загроз ударів українських безпілотників”, але їм навряд чи вдасться виставити цю оборону в необхідному масштабі у найближчому майбутньому.
За словами аналітиків, у РФ формують мобільні вогневі групи в складі невказаних загальновійськових армій, а також військово-повітряних і сил ППО для боротьби з дронами. За аналогією з українськими такими групами росіяни мають наміри оснастити їх тепловізорами, системами радіоелектронної боротьби (РЕБ) та кулеметами, встановленими на пікапах.
У звіті зазначається, що українські безпілотники загрожують ворогу як на тимчасово окупованій території України, так і в Росії на нафтопереробних заводах й інших критично важливих інфраструктурах, що підтримують військові зусилля агресора.
“Незрозуміло, чи зможуть ці мобільні групи захистити територію, на яку націлені БПЛА. Їхній опис схожий на українські тактичні мобільні вогневі групи, які Україна почала масштабно розгортати навесні 2023 року для захисту від регулярних ударів російських дронів “Shahed-136/131”, – йдеться у зведенні.
За словами експертів, українські сили вже давно завдають дронових ударів по російським об’єктах на окупованих територіях, і рішення російського військового командування сформувати мобільні вогневі групи, ймовірно, є відповіддю на недавню активізацію ударів БПЛА по російських нафтопереробних заводах у лютому та березні.
При цьому вказано, що міністерство енергетики РФ працює з Росгвардією над розміщенням систем ППО “Панцир-С1” на стратегічних енергетичних об’єктах всередині Росії. Утім, російські ультранаціоналісти скаржаться, що бюрократія та кремлівський пріоритет у захисті критично важливих об’єктів на околицях Москви й Санкт-Петербурга перешкоджає цим зусиллям.
Як зауважили аналітики, формування мобільних вогневих груп свідчить про те, що Росія, можливо, не зможе розгорнути звичайні системи ППО, такі як “Панцир-С1” або С-300/400, на всіх критично важливих об’єктах на заході країни. З більшою ймовірністю Кремль розміщуватиме мобільні групи на окупованій частині України, де порівняно менше повітряного простору для прикриття та менше можливих векторів польоту українських БПЛА, ніж на заході РФ.
“Російські війська мають труднощі з належним розгортанням систем ППО малої дальності вздовж передбачуваних векторів польоту українських дронів. Вони навіть не змогли прикрити важливі потенційні цілі в “добре захищених” районах усередині РФ. Тож масове розгортання мобільних вогневих груп по всій західній Росії може створити аналогічні проблеми для російських сил, оскільки вони не зможуть виставити групи у достатньому масштабі”, – мовиться у повідомленні.
- На думку аналітиків Інституту вивчення війни, нові українські удари по військових об’єктах РФ у тимчасово окупованому Криму 23 березня, які вразили центр зв’язку, кілька кораблів та літаків, ускладнять здатність ворога максимізувати свої бойові можливості в західній частині Чорного моря.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.