Росія і Білорусь створять спільне державне ЗМІ
Джерело: The Telegraph
Міністр цифрового розвитку, зв’язку та масових комунікацій РФ Максут Шадаєв повідомив, що президент Росії Володимир Путін і самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко 29 січня підписали указ про схвалення створення спільного державного ЗМІ.
Указ, підписаний 29 січня, передбачає створення спільної медіаоперації, яка об’єднає дві існуючі газети, онлайн-журнал і телеканал, і всі вони будуть дотримуватися “єдиної, скоординованої політики”.
План розроблявся щонайменше з 2023 року.
Під час дискусій про створення такого ЗМІ Лукашенко у квітні 2023 року заявив, що потрібно “не програти битву за уми й серця”.
- У чому різниця між російським інтернетом до і після вторгнення в Україну? Відповідь: посилення цензури в 30 разів.
- На тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей росіяни не можуть запустити філії свого пропагандистського холдингу через відсутність достатньої кількості персоналу.
- Національна рада з електронних ЗМІ Латвії (NEPLP) ухвалила рішення закрити доступ до трьох російських сайтів – wagner2022.ru, dentv.ru і yapolitic.ru.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.