Росіяни вивели у Чорне море додатковий ракетоносій: рівень загрози – надзвичайно високий
Джерело: ОК Південь
Станом на 12 лютого російські війська збільшили кількість ракетоносіїв у Чорному морі.
Так, зауважується, що до двох ворожих фрегатів додався один малий ракетний корабель.
То ж наразі сумарний залп “Калібрів” може сягати 24 ракет.
Рівень ракетної загрози – надзвичайно високий! Будьте уважні до сигналів повітряної тривоги, реагуйте оперативно, – закликали у повідомленні.
Зауважимо, в Україні триває 719-та доба повномасштабного вторгнення РФ, За цей час, станом на 11 лютого, українські захисники знищили більш як 395 тисяч російських загарбників.
Також силами та засобами протиповітряної оборони України знищено одну керовану авіаційну ракету Х-59.
Підрозділами ракетних військ завдано ударів по 2 районах зосередження особового складу, 2 пунктах управління, артилерійському засобу, 2 складах боєприпасів противника.
- 11 лютого, у вечірньому відеозверненні, президент Володимир Зеленський повідомив, що від початку 2024 року й по цей час українські захисники вже збили 359 ворожих “шахедів”.
- У Міністерстві оборони закликали українців не поширювати інформацію щодо критичної інфраструктури, вкотре наголосивши, що ворог щоразу коригує свої удари.
- У Повітряних силах зауважили, що війська РФ цієї зими не завдавали масованих ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі України. Водночас окупанти вибрали іншу ціль.
Російські окупанти вдарили дроном по супермаркету у Дніпровському районі Херсона. Унаслідок атаки постраждали четверо людей.
Російські окупанти атакували об’єкти Нафтогазу у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Внаслідок атаки поранений співробітник компанії.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.