Росіяни затоплюють пороми, щоб захистити Керченський міст – ГУР

Джерело: Головне управління розвідки Міністерства оборони України 

У районі Керченської протоки, біля незаконно збудованого моста, російські загарбники проводять підготовчі роботи для затоплення вже другого порому.

За даними української розвідки, окупанти планують затопити щонайменше шість плавзасобів вказаного типу з метою створення захисної смуги перед Керченським мостом.

Між затопленими поромами росіяни мають намір встановити бонові загородження.

У воєнній розвідці пояснили, що у такий спосіб ворог прагне захистити Керченський міст від ураження.

Відтак зазначили, що періодичні успішні атаки по цій законній військовій цілі призвели до серйозних пошкоджень конструкції мосту, зокрема його автомобільного та залізничного полотен.

Зокрема, нещодавні удари по Керченському мосту вкотре погіршили ситуацію для угруповання військ противника на півдні України та викликали істеричну реакцію воєнно-політичного керівництва РФ.

У Кремлі вимагали будь-що убезпечити об’єкт, який є критично важливим для воєнної логістики російської окупаційної армії.

“Нехитра міра захисту дев’ятнадцятикілометрового моста у вигляді затоплення поромів свідчить про гарячковість рішень ворога та інтелектуальну кризу всередині військово-політичного керівництва терористичної Росії”, – підкреслили у ГУР МОУ.

Уряд Швейцарії продовжив дію статусу S для українських переселенців ще на один рік, оскільки не побачив ознак довгострокової стабілізації ситуації в Україні. Однак обмеження застосовуватимуться до певних груп.

На московських АЗС знову запровадили обмеження на відпуск бензину та дизельного пального. Це відбувається попри заходи російської влади щодо стабілізації забезпечення столиці шляхом перерозподілу ресурсів з інших регіонів.

Благодійний Фонд Сергія Притули чотири роки тому за кошти громадян та бізнесу придбав для військової розвідки України радарний супутник компанії ICEYE.

У Росії загострилася криза пального: нині бензин або дизель доступні лише на 28,1% автозаправних станцій у країні проти 41% тижнем раніше.

Вісім країн, котрі не входять до Європейського Союзу, погодилися приєднатися до нового пакета санкцій ЄС проти Білорусі, запроваджених щодо Мінська через підтримку війни РФ проти України.