Сандармох: 86-ті роковини розстрілів української інтелігенції у карельському урочищі
Джерело: Букви
3 та 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох неподалік селища Медвежа Гора у Карелії було розстріляно переважну більшість із близько 300 українців, які потрапили до “Соловецького тюремного етапу”, в якому перебували представники української культурної, наукової та політичної еліти.
27 жовтня 1937 року почалися масові розстріли в урочищі Сандармох (південь Карелії, Росія). З-поміж 1111 в’язнів Соловецької тюрми було розстріляно 290 українців, серед яких були політики та письменники, громадські та культурні діячі.
Сандармох є спеціальною територією, яку використовували органи НКВС СРСР для проведення масових страт цивільного населення. Зокрема, об’єкт Сандармох став місцем розстрілу “Соловецького тюремного етапу” 1937 року.
Наприкінці жовтня 1937 року більше тисячі в’язнів Соловецької тюрми були зібрані біля північної брами соловецького Кремля із речами. У порожніх бараках сільгоспу проведели попередній трус в’язнів, потім ще один – у порту, і ще один – вже на материку, у табірному відділенні “Морсплав”.
Всіх ув’язнених, перевдягнутих у таборовий одяг, етапували морем до міста Кемь, де знаходилось управління Соловецьких таборів, а звідти залізницею – до селища Медвежа Гора, де розмістили у слідчому ізоляторі Біломорсько-Балтійського комбінату НКВС.
Ці переміщення здійснювались відповідно до спеціальної директиви №59190, виданої генеральним комісаром держбезпеки, наркомом внутрішніх справ СРСР Ніколаєм Єжовим 16 серпня 1937 року, згідно з якою з 25 серпня у двомісячний термін мала бути проведена операція з репресування 1200 “найбільш активних контрреволюційних елементів”, засуджених за шпигунську, диверсійну, терористичну, повстанську і бандитську діяльність та утримуваних в енкаведистських тюрмах.
У другій половині серпня і вересні 1937 року керівництво і оперчекістська частина Соловецької тюрми підготували і передали до Управління НКВС Ленінградської області 1116 довідок і тюремних справ на в’язнів, які підлягали страті. На підставі цих довідок було складено “розстрільні протоколи”.
27 жовтня 1937 року заступник начальника адміністративно-господарського управління Управління НКВС Ленінградської області (АГУ УНКВС Ленінградської області) капітан держбезпеки капітан Міхаїл Матвєєв прийняв першу партію в’язнів. 208 осіб відповідно до протоколу № 81 того ж дня було вивезено до урочища Сандармох.
Щоб убезпечитись від спроб втечі і нападів на конвоїрів, решту ув’язнених, яких розстрілювали з 1 по 4 листопада, перед вивозом на страту роздягали до спідньої білизни, зв’язували руки й ноги і затикали кляпом рота. Їх відвозили у Сандармох, де капітан Матвєєв особисто щодня розстрілював від 180 до 265 в’язнів.
10 листопада 1937 року у рапорті Матвєєв доповів про страту 1111 осіб із 1116 засуджених на смерть.
Переважну більшість українців, яким судилось потрапити до “Соловецького етапу”, розстріляли 3 та 4 листопада 1937 року. Зокрема, 3 листопада розстріляно: Василя Атаманюка, Михайла Полоза, Матвія Яворського, Володимира Чехівського, Сергія Грушевського, Мирослава Ірчана, Михайла Качанюка, Василя Атаманюка-Яблуненка, Михайла Барана, Василя Баб’яка, Марка Вороного, Миколу Зерова, Климентія Коника, Остапа Крушельницького, Миколу Куліша, Леся Курбаса, Михайла Лозинського, Миколу Павлушкова, Володимира Підгаєцького, Валер’яна Підмогильного, Григорія Епіка, Володимира Штангея, Михайла Ялового, Олександра Бадана-Яворенка, Юрка Мазуренка, Юрія Озерського, Бориса Пилипенка, Валер’яна Поліщука, Юрія Самборського, Павла Филиповича, Володимира Хуторянського, Івана Сіяка, Михайла Козоріса, Семена Середу.
З 1997-го і до початку воєнної агресії Росії проти України в урочище Сандармох і на Соловки щороку їздили українські делегації для участі у Днях пам’яті за загиблими.
27 жовтня 1997 року в’язень радянських концтаборів, письменник і філософ Євген Сверстюк привіз у Сандармох дерев’яний хрест роботи Миколи Малишка. У 2005-му на його місці встановили пам’ятник – козацький хрест із написом “Убієнним синам України”.
Довідково. Сандармох – лісове урочище в Медвеж’єгорському районі Республіки Карелія, за 19 км від м. Медвеж’єгорськ, неподалік від м. Повенець, де на площі 10 гектарів у 1930-х роках органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб 58 національностей. Серед жертв – переважно спецпоселенці і в’язні з Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких таборів системи ГУЛАГ СРСР, а також жителі навколишніх сіл. Усього на цій території виявлено 236 розстрільних ям.
- Понад 80 років тому у Києві відбулась одна з найтрагічніших подій міста у період Другої світової війни – розстріл цивільних громадян, зокрема представників єврейської національності та ромів, а також тих, хто намагався їх врятувати. Розстріляли нацисти також українських націоналістів, радянське підпілля та пацієнтів психіатричної лікарні.
Триває 1161-ша доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 950 тисяч осіб.
29 квітня відзначають Всесвітній День бажань, День пам’яті всіх жертв застосування хімічної зброї, Міжнародний день танцю та День застібки-блискавки. За церковним календарем сьогодні день пам’яті дев’яти мучеників у Кизиці.
За даними синоптиків у вівторок, 29 квітня, у більшості областей очікується малохмарна та тепла погода.
Дочірня компанія Укрзалізниці, UZ Cargo Poland, у партнерстві з LTG Cargo Polska Sp. z o. o. вперше перевезла нафтопродукти за маршрутом Литва-Польща-Україна.
Адміністрація президента США Дональда Трампа виключила пункт про проведення виборів в Україні зі свого плану про зупинення війни, інформують джерела серед європейських дипломатів. За їхніми словами, раніше можливість виборів розглядалася серед “потенційних умов”, які Росія могла б висунути для завершення бойових дій.