Санкції проти Порошенка: Єврокомісія отримала звіт про політично мотивовані дії Проніна
Джерело: тіньовий звіт громадських організацій для Єврокомісії
Українські громадські організації надіслали тіньовий звіт Єврокомісії, у якій вказали на політичні мотиви очільника Держфінмоніторингу Філіпа Проніна, на підставі листа якого запровадили санкції проти п’ятого президента та лідера “ЄС” Петра Порошенка.
В ГО зауважили, що попри закріплення у Законі про протидію легалізації доходів положень щодо політичної незалежності спеціально уповноваженого органу, без запровадження конкретних механізмів, які можуть убезпечити від політичного впливу, ці положення видаються здебільшого декларативними.
“Особливо серйозні занепокоєння щодо політичної незалежності виникають з огляду на практику використання ДСФМ як інструменту для запровадження санкцій”, – зазначається у звіті.
У листі вказано, у лютому 2025 року у медіа розповсюдили повідомлення, що саме за інформацією Держфінмоніторингу запроваджено санкції проти одного з українських політиків. І в сукупності з публічно висвітленою інформацією про особливості цих процесів наявні позиції щодо сумнівів у незалежності очільника ДСФМ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У розпорядженні Букв з’явився документ, на підставі якого запровадили санкції проти Порошенка
ГО посилаються на статтю ZN (Дзеркало тижня) в якій мовиться, що СБУ не підтримала санкції проти Петра Порошенка, а запроваджено їх було з ініціативи уряду на підставі інформації Проніна.
Під час засідання колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, де розглядається позов Петра Порошенка про скасування указу щодо застосування санкцій, стало відомо, що на офіційних сайтах президента України та Ради національної безпеки і оборони досі оприлюднені дві версії документів – з помилками у персональних даних і вже виправленими.
- 13 лютого 2025 року Володимир Зеленський пояснив причини свого рішення про запровадження санкцій проти Порошенка та ще кількох осіб.
- Під час засідання колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, де розглядається позов Петра Порошенка про скасування указу щодо застосування санкцій, стало відомо, що на офіційних сайтах президента України та Ради національної безпеки і оборони досі оприлюднені дві версії документів – з помилками у персональних даних і вже виправленими.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.