САП скерувала до суду другий епізод у справі «Роттердам+»

Джерело: пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

2 січня прокурор САП за матеріалами досудового розслідування НАБУ скерував до суду обвинувальний акт стосовно 14 осіб, серед яких колишні та чинні посадовці Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також посадовці групи приватних теплогенеруючих компаній, що причетні до запровадження та застосування так званої формули “Роттердам+”, внаслідок чого споживачі електроенергії протягом 2018 – 2019 років переплатили понад 20 млрд грн.

Обвинувачені у справі:

2 колишніх голови НКРЕКП;
6 колишніх та 2 чинні члени НКРЕКП;
чинний та колишній працівники комісії;
2 чинні посадовці групи приватних теплогенеруючих компаній.

Зауважується, що матеріали стосовно ще одного колишнього члена НКРЕКП виділені в окреме провадження.

Слідство вважає, що у формулу “Роттердам+” заклали витрати на послуги, які фактично не виконувались, а саме транспортування вугілля національного виробника до теплових електростанцій з порту у Роттердамі. Як наслідок, протягом 2016-2019 років споживачі електроенергії переплатили понад 39 млрд гривень.

Під час розслідування з’ясувалося, що ухвалити таку формулу обчислення окремих членів НКРЕКП вмовили представники групи приватних теплогенеруючих компаній, які в результаті й отримали надприбутки. Тобто відбулась безпідставна сплата усіма споживачами електроенергії грошових коштів через зростання тарифів на електроенергію.

Окрім цього, інші члени НКРЕКП неналежно виконали свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них та проголосували за затвердження так званої формули “Роттердам+”, що надалі спричинило тяжкі наслідки державним і громадським інтересам.

Дії шістьох осіб кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України. Інших осіб — за ч. 2 ст. 367 КК України.

Формула “Роттердам+”

За цією формулою протягом 2016-2019 років визначали вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції. Ціна вугілля для ТЕС залежала від вартості сировини у порті міста Роттердам, у Нідерландах. Також до неї додавали вартість транспортування вугілля.

Утім, частину вугілля купляли не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій. У такий спосіб вартість була нижчою, а ТЕС отримували надприбутки. Згідно з розслідуванням, найбільше від цього отримував Рінат Ахметов, а його компанія ДТЕК була монополістом на ринку і має найбільше ТЕС в країні.

За даними НАБУ, “Роттердам+” завдав Україні збитків на загальну суму 18,87 мільярда гривень. Споживачі на цю суму переплатили ТЕС за електроенергію через те, що в її собівартість заклали доставку вугілля з Роттердама.

Справа “Роттердам+”

8 серпня 2019 року НАБУ повідомило про підозру шістьом особам:

голові Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП);
члену НКРЕКП;
начальнику відділу НКРЕКП;
керівнику управління НКРЕКП;
заступнику комерційного директора однієї з приватних компаній групи – ключовому оператору ринку теплогенерації України;
директору департаменту однієї з компаній зазначеної групи (посади вказані на момент вчинення злочину).

За даними слідства, ексначальник відділу управління енергоринку НКРЕКП Володимир Бутовський та голова Нацкомісії Дмитро Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтовану “формулу Роттердам+”.

САП закрила справу 27 серпня 2020 року через відсутність достовірних та вичерпних доказів вини підозрюваних. Вже 24 вересня ВАКС підтвердив законність рішення САП. Прокурор САП підтримав рішення про повне закриття справи.

Надалі Нікопольський завод феросплавів Ігоря Коломойського і Центр протидії корупції подали позов до Вищого антикорупційного суду проти закриття справи. 25 вересня їхні заяви було об’єднано в загальне провадження.

21 вересня 2022 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала рішення щодо закриття справи. Керівник САП Олександр Клименко 22 вересня 2022 року постановив скасувати постанову про закриття так званої справи “Роттердам+” як незаконну та необґрунтовану.

3 жовтня, колегія суддів Вищого антикорупційного суду частково задовольнила клопотання прокурора САП та наклала арешт на майно обвинувачених у справі “Роттердам+”.

9 жовтня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) закрив справу “Роттердам+”, що було вже п’ятим рішенням про закриття справи за два роки.

Довідка. “Роттердам+” – методика визначення вартості вугілля як палива для теплових електростанцій при розрахунку прогнозної оптової ціни (ОРЦ) електроенергії в Україні. Методика застосовувалася в Україні з 1 травня 2016 по 30 червня 2019 року.

“Роттердам+” припинила свою дію з 1 липня 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії відповідно до Закону “Про ринок електроенергії”, прийнятий у квітні 2017 року. Цей закон передбачає запровадження конкурентних відносин на енергоринку і відповідає вимогам Третього енергетичного пакету ЄС.

Державна аудиторська служба втретє прийшла з перевірками до державного підприємства КБ “Луч”, яке займається випуском необхідного для збройних сил озброєння, зокрема, ракетних комплексів “Вільха”, крилатих ракет “Нептун” та протитанкових ракетних комплексів “Стугна”.
10 серпня Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення стягнути у дохід держави активи, що належать сенатору Ради Федерації РФ Сергію Калашнику.
В Україні все ще не конфіскували компанії, які належать 25 російським олігархам, що співпрацюють з військово-промисловим комплексом РФ.
СБУ відзвітувала про арешт активів російських олігархів на майже 190 млрд грн. Служба безпеки України проводить системні розслідування щодо причетності російських олігархів та бізнесменів до фінансування війни РФ проти України.