Що таке «кластери» у переговорному процесі про членство України в ЄС: пояснення
Джерело: Мін’юст
У переговорах про членство в ЄС країни-кандидати впорядковують законодавчі зміни за “кластерами” – тематичними блоками європейського права, які охоплюють ключові сфери політики. Україна має пройти шість таких кластерів, гармонізувавши своє законодавство з нормами ЄС.
Кластер – це не окрема інституція чи організація, а тематична частина правової бази ЄС – acquis, яку має запровадити країна-кандидат у своє законодавство. Кожен кластер представляє певну сферу політики ЄС, як-от: довкілля, енергетика, сільське господарство, внутрішній ринок, зовнішні відносини тощо.
Відповідно до методології переговорів про вступ до ЄС, переговорний процес із країною-кандидатом розподілений на шість кластерів, які охоплюють 33 переговорних розділи.
Задля вступу Україна повинна гармонізувати своє законодавство з Євросоюзом за шістьма кластерами:
- Основи процесу вступу до ЄС (Fundamentals),
- Внутрішній ринок (Internal Market),
- Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток (Competitiveness & Inclusive Growth),
- Зелений порядок денний та стале з’єднання (Green Agenda & Sustainable Connectivity),
- Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості (Resources, Agriculture & Cohesion),
- Зовнішні відносини (External Relations).
Перший Кластер – найважливіший, оскільки серед іншого він охоплює економічні критерії готовності, реформу державного управління, функціонування демократичних інститутів, верховенство права тощо. Він відкривається першим і закривається останнім. У процесі перемовин Євросоюз проводить «скринінг», тобто аналізує прогрес країни-кандидата у кожному кластері: чи наблизила вона своє законодавство до вимог ЄС і чи провела потрібні реформи у цих галузях.
Другий Кластер охоплює ключові напрямки функціонування Єдиного ринку ЄС, а саме: вільний рух товарів, послуг, робочої сили та капіталу, конкуренцію, інтелектуальну власність, фінансові сервіси, захист прав споживачів тощо. Ці зміни є важливими для українського бізнесу та громадян.
Третій кластер стосується інформаційної безпеки та медіа, оподаткування, освіти і культури, соціальної політики тощо.
Четвертий кластер охоплює екологічний напрямок: збереження довкілля, заходи щодо боротьби зі кліматичними змінами, розвиток енергетики, транспортну політику тощо.
П’ятий кластер серед іншого передбачає реформи в аграрній сфері, зміни в фітосанітарній політиці, продовольчій безпеці, що є дуже важливими галузями для України.
Шостий кластер визначає роль України у спільній зовнішній політиці, безпеці та обороні ЄС, що, зокрема, означає внесок України у стабільність ЄС та захист від потенційних загроз.
- Україна завершила офіційний скринінг відповідності законодавства нормам ЄС за розділом “Підприємництво та промислова політика”. Єврокомісія позитивно оцінила реформи в підтримці бізнесу, водночас вказавши на необхідність швидшого впровадження Директиви щодо прострочених платежів.
- На саміті ЄС 20 березня лідери 26 країн провели зустріч із президентом Володимиром Зеленським та підтвердили свою непохитну підтримку України у її боротьбі проти російської агресії. Учасники саміту ухвалили документ EUCO 11/25, у якому підтверджується курс Євросоюзу на зміцнення обороноздатності України.
- Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами заявив, що однією з країн, яка блокує рішення щодо членства України в ЄС, є Угорщина.
- За повідомленням ЗМІ великі держави Європи схиляються до ідеї конфіскувати понад 200 млрд російських заморожених активів, у випадку, якщо РФ порушить майбутню мирну угоду.
У ніч на 4 липня (з вечора 3 липня) російські окупаційні війська здійснили масовану комбіновану ракетно-дронову атаку по Україні, застосувавши загалом 550 засобів повітряних атак.
4 липня відзначають День музики у стилі кантрі. Християни сьогодні вшановують святого Андрія, архієпископа Критського.
За даними синоптиків у п’ятницю, 4 липня, частину країни накриє спека, а частину – негода.
Уночі 4 липня російські окупаційні війська здійснили черговий масований обстріл української столиці. У Києві низка постраждалих та руйнувань.
У Міндовкіллі повідомили, що Україна отримала шанс не просто відновити інфраструктуру після війни, а й зробити економіку дружньою до довкілля, відкритою для інновацій і рівною для всіх громадян. Одним із ключових інструментів такого переходу може стати розвиток “зелених” робочих місць.