Сі Цзіньпін знову відмовив Путіну у новому контракті на постачання російського газу

Джерело: The Moscow Times

Поїздка президента РФ Володимира Путіна до Китаю та другі цього року переговори з головою КНР Сі Цзіньпіном знову завершилися без важливого рішення, що так багато років чекають у Кремлі.

Хоча Путін називав Сі “дорогим другом”, хвалив Пекін за успіхи проєкту “Один пояс — один шлях” та заявляв про “великі перспективи” двосторонніх відносин, китайські посадовці так і не підписали контракт на додаткові постачання російського газу та будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”.

Кремль просуває цей проєкт понад сім років. Тож і тепер його планувалося обговорити на переговорах ще у перший день. І попри те, що для зустрічі Путін привіз із собою велику делегацію, до якої увійшли віце-прем’єр Олександр Новак, голова “Газпрому” Олексій Міллер, голова “Роснєфти” Ігор Сєчін, одначе, домогтися згоди Сі Цзіньпіна російській стороні так і не вдалося.

Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg

Зауважується, що навесні, коли Сі Цзіньпін відвідував Москву, Путін запевняв росіян, що проєкт нового газопроводу потужністю 50 млрд кубометрів на рік перебуває у “високій мірі готовності”, обійцяючи Китаю до 100 млрд кубометрів російського газу щорічно, що у п’ять разів більше, ніж “Газпром” качає зараз. Проте, у підсумковій заяві для преси Сі не згадав про російський газ.

Китайський контракт відчайдушно потрібен “Газпрому”, який втратив європейський ринок, скоротив експорт до мінімуму з останніх років СРСР і був змушений зрізати видобуток на третину. За 12 місяців російська компанія отримала більш як 1 трлн рублів чистого збитку і  витратила дві третини запасів готівки на рахунках, щоб покрити втрати та касові розриви.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 6 лютого. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.

5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.

Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.

На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.

Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.