Сі Цзіньпін звинуватив США у «провокуванні» нападу Китаю на Тайвань

Джерело: Financial Times

Президент Китаю Сі Цзіньпін заявив голові Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, що Вашингтон намагається втягнути Пекін у війну, “провокуючи КНР напасти за Тайвань.

Деякі китайські вчені та військові офіцери у відставці стверджують, що Вашингтон намагається спровокувати Пекін, надаючи зброю Тайваню та вживаючи інших заходів, щоб заманити Китай у військову конфронтацію.

Згідно з інформацією джерел видання, Сі на зустрічі з фон дер Ляєн у квітні 2023 року повідомив, що Вашингтон обманом намагався змусити Пекін напасти на острівну державу, однак китайський глава “не попався на американську приманку”. Одне з джерел газети стверджує, що голова КНР висловив застереження китайським посадовцям.

Зауваження Сі фон дер Ляєн є першим відомим випадком, коли він висуває претензії іноземному лідеру. Сі також сказав, що конфлікт із США знищить багато досягнень Китаю та підірве його мету досягти “великого омолодження” до 2049 року.

У посольстві КНР у Вашингтоні не коментували інформацію FT у відповідь на запит видання, проте повідомили, що США продавали зброю Тайваню і підтримували “сепаратистські сили” на острові. Представник Урсули фон дер Ляєн заявив, що голова Єврокомісії не розкриває інформацію про особисті зустрічі. Білий дім не надав жодних коментарів.

Нещодавно Китай провів військові навчання навколо Тайваню як “покарання” у відповідь на “сепаратистські акти”, через три дні після інавгурації президента Тайваню Лая Цінде.

КНР вважає демократично керований Тайвань власною територією, тож засудив інавгураційну промову Лая та називає його “сепаратистом”. Лай неодноразово пропонував переговори з Китаєм, але отримав відмову. Він каже, що тільки народ Тайваню може вирішити своє майбутнє і відкидає претензії Пекіна на суверенітет.

Командування на східному театрі дій Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) повідомило, що розпочало спільні військові навчання за участю армії, флоту, авіації та ракетних сил у районах навколо Тайваню.

Навчання проводилися в Тайванській протоці, на півночі, півдні та сході Тайваню, а також у районах навколо контрольованих Тайванем островів Кінмень, Мацу, Вуцю та Доньїнь. Планується, що навчання під назвою “Joint Sword – 2024A” триватимуть два дні.

Міністерство оборони Тайваню засудило навчання, заявивши, що направили сили в райони навколо острова і впевнені, що зможуть захистити свою територію.

Вже 29 травня Тайвань повідомив про відновлення військової активності Китаю поблизу острова, менш як за тиждень після того, як КНР провела дводенні військові навчання.

Зауважимо, 31 грудня 2023 року у своїй новорічній промові президент Китаю Сі Цзіньпін заявив про неминуче “возз’єднання” КНР з Тайванем.

17 січня Міністерство оборони Тайваню заявило, що виявило 18 літаків ВПС Китаю, що діяли навколо острова та здійснювали “спільне патрулювання бойової готовності” з китайськими військовими кораблями. Це стало першою великомасштабною військовою акцією після тайванських виборів. Середня лінія Тайванської протоки колись служила неофіційним бар’єром між двома сторонами, однак тепер китайські літаки регулярно пролітають над нею. Китай заявив, що не визнає існування лінії.

15 січня, після президентських виборів на Тайвані, новообраний президент Лай Цінде прийняв американську делегацію та висловив вдячність США за підтримку. Проти цього заперечував офіційний Китай.

Уряд Тайваню, який неодноразово пропонував переговори з Китаєм, відкидає претензії Пекіна на суверенітет і каже, що тільки жителі острова можуть вирішувати своє майбутнє.

Тайвань був однією з основних тем переговорів Байдена і Сі у Сан-Франциско.

За словами американського високопосадовця, Сі зазначив Байдену під час їхньої чотиригодинної зустрічі 15 листопада, що Тайвань є “найбільшою та найнебезпечнішою проблемою” в американо-китайських відносинах.

Тайвань повідомив про військову активність Китаю поблизу острова після того, як держсекретар США Ентоні Блінкен завершив візит до Пекіна.
За повідомленням високопоставленого адмірала США Джона Аквіліно, Китай нарощує військовий та ядерний потенціал у масштабах, яких не було з часів Другої світової війни. Це та інші ознаки свідчать про готовність КНР вдертися на Тайвань до 2027 року.
Міністр оборони Китаю Дун Цзюнь заявив, що перспектива мирного “возз’єднання” з Тайванем стає все менш реалістичною через сепаратистські настрої на острові та втручання зовнішніх сил.
Між Китаєм і Тайванем не вщухає ескалація. А нині з’явилася інформація, що Китай готує армаду поромів та цивільних суден для можливого вторгнення на Тайвань.