Скільки разів ТЦК можуть оштрафувати тих, хто не оновив військово-облікові дані
Особа може не оновити дані та одночасно не перебувати на військовому обліку, або не мати військово-облікових документів. А це вже різні правопорушення
Джерело: ГО “Центр дослідження законодавства України”.
17 липня закінчився 60-денний термін, котрий держава надала громадянам для оновлення військово-облікових даних. Тепер на громадян, які уникають воєнного призову, чекають великі штрафи. Луцький адвокат Тарас Манькут вважає, що одним штрафом Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки навряд чи обмежаться, повідомляє Волинська служба новин.
За словами адвоката, хоча Конституція України забороняє двічі карати за одне правопорушення, ТЦК знайдуть не одну причину, щоб знову виписувати штрафи.
Статтею 61 Конституції України визначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Однак слід зазначити, що відповідальність у вигляді штрафу від 17 до 25,5 тисячі гривень передбачена як за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку (стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення), так і за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період (стаття 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Це можуть бути різноманітні порушення: неоновлення військово-облікових даних, неперебування на обліку за місцем проживання, роботи чи навчання; неприбуття за викликом ТЦК для взяття на військовий облік; неоформлення військово-облікових документів; зміна місця проживання у воєнний час без дозволу ТЦК тощо.
Людина може не оновити дані та одночасно не перебувати на військовому обліку, або не мати військово-облікових документів. А це вже різні правопорушення, – пояснив він.
Як акцентував Манькут, у відповідності ж до статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з-поміж вчинених.
Ми повідомляли, що порушення мобілізаційного законодавства призводить до адміністративної та кримінальної відповідальності.
Варто зауважити, що 9 травня Верховна Рада проголосувала в цілому законопроєкт №10379 про внесення змін в Кримінальний кодекс та кодекс про адміністративне правопорушення за порушення мобілізації. Так, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено штраф для посадових осіб підприємств буде від 17000 до 25500 грн, в особливий період – від 34000 до 59500 грн.
18 травня набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»
- Міноборони спільно з Міністерством охорони здоров’я, Мінцифри та громадськими організаціями розробили зміни до законодавства, які дозволяють спростити процеси, пов’язані з проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК) для поранених військовослужбовців ЗСУ та Міноборони.
- Фахівці ДПС нагадали, за які землі не сплачується плата за землю під час воєнного стану.
- Воєнний стан кардинально вплинув на всі сфери життя українців, включно з трудовою діяльністю. Коротко і доступно про те, що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (№ 2136) змінив для роботодавців і працівників України, які працюють за трудовим договором, нагадали у Держпраці.
- 18 травня у газеті “Голос Україна” опублікували Закон “Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі в обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності”.
П’ятнадцятирічний Данило Шевченко замість звичних підліткових розваг після російських обстрілів допомагає розбирати завали у Києві. Разом з однолітками та однодумцями він доєднався до волонтерської організації “Київські кажани”, яка ліквідовує наслідки терористичних атак Росії. Данило не лише працює на завалах – він виходить на мітинги, виступає проти законів, що, на його думку, загрожують незалежності антикорупційних органів, і переконаний, що змінювати країну потрібно вже зараз.
The Weatherman Foundation – це благодійний фонд, створений американкою Елізабет Везермен та її чоловіком Ендрю Данканом невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Президенткою Фонду є Меган Моббс. Меган – донька генерала армії США, радника президента Трампа Кіта Келлога. Для неї головне не титули, а вибір, коли Росія напала на Україну, подружжя вирішило діяти і заснувало фонд на честь батька, який у молодості був військовим кореспондентом і знав, що таке війна зсередини.
Джиллі – собака породи малінуа, що все своє життя до початку повномасштабного вторгнення несла службу на КПП “Чонгар” – контрольно-пропускний пункт з тимчасово окупованим Кримом. Її власник Ден, прикордонник з Херсонщини, з малечку виховував та соціалізував Джиллі, навчав на пошук наркотичних засобів для роботи. 24 лютого, коли росіяни стрімко просувались на усіх напрямках, саме КПП “Чонгар” був першим взятим об’єктом. Наряд Дена з собакою після обстрілу не змогли провести успішну евакуацію і були в оточені. Військовослужбовців взяли в полон, Джиллі наказали відпустити. Тоді вони бачились востаннє.
У сучасній війні культурний фронт стає не менш важливим за бойовий. Музика і мистецтво допомагають військовим переживати найскладніші моменти, відновлювати сили і зберігати людяність попри жахіття війни. Культурний десант – це мобільні творчі групи, які несуть цю підтримку прямо на передову, створюючи особливий простір відновлення і спротиву через мистецтво.
26 червня 1941 року в різних куточках Львівщини радянська влада закатувала чотирьох українських греко-католиків — отця Миколу Конрада, ієромонаха Северіяна Барника, дяка Володимира Прийму та отця-доктора Андрія Іщака. Усі четверо стали жертвами системної політики радянського режиму, спрямованої на знищення УГКЦ як джерела не лише духовного, а й національного опору.