Спроба Трампа заблокувати китайські товари через треті країни може паралізувати торгівлю

Джерело: Reuters

Адміністрація Дональда Трампа готує нові правила, щоб перешкодити Китаю обходити американські мита, але ці дії можуть завдати шкоди самим США – зірвати ланцюги постачання, збільшити витрати бізнесу та заплутати торгівлю ще більше.

Суть проблеми в тому, що деякі китайські компанії надсилають свої товари в обхід США через країни з нижчими тарифами – наприклад, В’єтнам чи Індонезію. Трамп у відповідь анонсував нові торговельні угоди, які вводять подвійні тарифи: нижчі – для місцевих товарів, значно вищі – для імпорту з Китаю та інших “неринкових” країн.

Проблема в тому, що більшість техніки та запчастин містять хоча б частину китайських деталей. Тож розібратися, де “чистий В’єтнам”, а де китайський “контрабас” – складно. Для цього потрібно узгодити так звані правила походження товарів. А вони досі в розробці. Наприклад, у північноамериканській угоді такі правила зайняли 270 сторінок. І експерти сумніваються, що з В’єтнамом чи Індонезією встигнуть домовитись до 1 серпня – дати запуску нових тарифів.

У Трампа ж кажуть, що борються з перевалкою – коли китайські товари маскують під індонезійські чи в’єтнамські, просто перепаковуючи їх по дорозі. Це порушення, яке може призвести до серйозних штрафів. Але логістичні компанії вже давно знайшли обхідні шляхи: товари пакують на складах в третіх країнах, документи підчищають, а імпортером виступає американська дочка компанії – тож відповідальність падає не на клієнта.

З 2018 року таких схем стало настільки багато, що про них уже відверто говорять у профільних комітетах Конгресу. Китайські автозапчастини, меблі, текстиль, дроти – все це їде до США “через задній двір”. І хоч прямий імпорт із Китаю й скоротився – у травні він становив $20,5 млрд, тобто менш як половину обсягів трирічної давнини – та обхідними шляхами товари все одно доходять.

За оцінками економістів, третина китайського експорту до Південно-Східної Азії згодом опиняється в США. І так триватиме, поки залишатиметься різниця між тарифами. Бо як тільки є шанс заощадити на миті, компанії цим скористаються.

У відповідь Вашингтон обіцяє посилити контроль: митники отримають нові інструменти, а Мін’юст включив митне шахрайство до топ-10 пріоритетів. Але юристи сумніваються в ефективності: документи легко підробити, а визначити “істинне походження” товару часто неможливо навіть експертам. Адже правова база тут – доволі суб’єктивна.

Угода з В’єтнамом передбачає 40% мито на будь-який товар, що підозріло схожий на перевалений китайський. Для легального в’єтнамського товару – тариф лише 20%. Індонезія погодилася на аналогічні умови. При цьому до списку “неринкових” США включили не лише Китай і Росію, а й Вірменію, Білорусь та навіть В’єтнам. Вийшов такий собі тарифний бумеранг.

Білий дім наполягає, що нові правила зміцнять американське виробництво. Але торгівельні експерти попереджають: якщо до серпня не узгодити критерії походження, то бізнес опиниться в хаосі. Та й сам підхід виглядає не як боротьба з шахрайством, а як атака на глобалізовану економіку.

“Це фронтальна атака на глобальні ланцюги поставок”, – каже Кріс Роджерс із S&P Global. “І це створює нові стимули для тих, хто хоче ці ланцюги обійти”.

Якщо коротко: адміністрація Трампа воює не стільки з Китаєм, скільки з самим принципом глобальної торгівлі. І при цьому ризикує створити більше хаосу, ніж порядку.

  • Головний переговірник Євросоюзу з питань торгівлі Марош Шефчович заявив, що погроза Дональда Трампа ввести 30-відсоткові мита на європейські товари з 1 серпня фактично ставить під загрозу існування трансатлантичної торгівлі. На його думку, такі тарифи зроблять її “майже неможливою”, адже йдеться про обсяги понад 4 мільярди євро на день.

Сполучені Штати заявили, що анулюють візу колумбійського президента Густаво Петро після того, як він вийшов у Нью-Йорку на пропалестинську демонстрацію і закликав американських солдатів не виконувати накази президента США Дональда Трампа.

Вночі 27 вересня російські окупанти атакували Дніпропетровщину, внаслідок чого постраждала жінка.

Протягом минулої доби, 26 вересня, російські війська 40 разів обстріляли населені пункти Донеччини. Загинула одна цивільна людина, ще 8 зазнали поранень.

Уночі над східним архіпелагом Карлскруни неподалік військово-морської бази помітили підозрілі дрони. 

Російські окупанти вночі 27 вересня атакували залізницю в Одеській області.