Спроби Ватикану зупинити війну в Україні зазнаватимуть труднощів – WP

Джерело: The Washington Post

Президент США Дональд Трамп вважає, що Ватикан, на чолі з новим Папою Римським Левом XIV може стати посередником у припиненні російсько-української війни. Але ці спроби Ватикану можуть зазнати значних труднощів.

Ініціатива посередництва понтифіка у перемовинах України та Росії може стати першим випробування Папи Лева, який обіймав більш проукраїнську позицію, порівняно зі своїм попередником Папою Франциском.

Папа Лев фактично одразу “схопився” за розв’язання конфліктів і спроба зупинити війну в Україні може допомогти визначити його раннє папство.

“Святий Престол доступний для того, щоб вороги могли зустрітись та подивитись одним одному в очі”, – сказав він минулого тижня.

Світові лідери виявили зацікавленість Ватиканом як нейтральним інститутом, який є вище стратегічних інтересів інших посередників. Зокрема Трамп після розмови з президентом РФ Володимиром Путіним 19 травня запропонував Ватикан як місце перемовин України та Росії.

“Я думаю, було б чудово провести їх у Ватикані… Я думаю, що, можливо, це могло б допомогти пом’якшити цей гнів”.

Увечері 20 травня прем’єр-міністерка Італія Джорджія Мелоні у соцмережах повідомила, що на прохання Трампа поспілкувалась з Папою Левом та підтвердила його готовність стати посередником.

Але посередництво Ватикану – як і посередництво будь-кого іншого – зазнаватиме значних труднощів. Мирна угода між Україною та Росією на цей час залишається недосяжною, а зусилля США опинились у глухому куті, бо РФ не хоче припиняти бойові дії.

Європа наполягає, щоб перед перемовинами сторони погодились на повне припинення вогню, але у Росії вже заявили, що проти такого розвитку подій. Так, глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що у момент перемир’я союзники озброюватимуть Україну, а Росія проти цього.

Зустріч сторін у Ватикані також зазнає прагматичних проблем. До прикладу, санкції ЄС та заборона на поїздки змушують Росію думати про те, чи можна відправити до Святого Престолу когось з високопосадовців. Італія, як очікується, дотримуватиметься санкцій і затримуватиме порушників.

Але італійські посадовці вже повідомили росіян, що відповідно до Латеранських угод 1929 року, які визначають державу Ватикан, уряд Італії надаватиме безпечний прохід дипломатичним місіям у Ватикані.

Так було з міністеркою культури РФ Ольгою Любимовою, яка попри перебування під санкціями, змогла відвідати поховання Папи Римського Франциска у квітні.

Водночас можуть знадобитись логістичні поступки й інших держав Європи, зокрема дозвіл на переліт повітряним простором країн ЄС. Зокрема та ж Любимова, аби потрапити у Ватикан, летіла до Італії через Північну Африку.

Експерти кажуть, що поки невідомо, чи підпадатимуть російські високопосадовці – зокрема Путін – під дію Латеранських угод.

“Питання (для росіян) полягає у тому, чи переважає вигода над ризиками”, – зауважило джерело видання.

За останні десятиліття Ватикан був посередником у різних конфліктах, досягаючи різного ступеня успіху. Зазвичай Святий Престол відправляв своїх представників в інші місця.

Зокрема за посередництва Ватикану у 2016 році тодішній президент США Барак Обама здійснив візит на Кубу. Водночас Ватикан зазнав невдачі у посередництві між опозицією та урядом Венесуели.

У 1980-х роках Ватикан з допомогою перемовин запобіг війні між Аргентиною та Чилі. Але на відміну від цих конфліктів, ні Україна, ні Росія не є державами з переважним католицьким населенням.

Католицький теолог Массімо Фаджіолі з Університету Вілланова зауважив, що участь Ватикану щодо війни в Україні може бути “дійсно ризикованою”, тому що двоє залучених лідерів – Путін і Трамп – “не є гарантією надійності”.

“Так що якщо вони це зроблять, то в надії отримати щось від України, Європи і всього світу”.

Україна вперше звернулась до Ватикану з проханням посередництва невдовзі після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році, коли понтифіком був Франциск.

Тоді Святий Престол — через свої дипломатичні місії в Києві та Москві та високопоставленого посланця, призначеного до регіону, кардинала Маттео Дзуппі — з того часу допоміг сприяти обміну полоненими та непомітно сприяв репатріації сотень українських дітей, яких вивезли до Росії.

Українці продовжували звертатися за посередництвом до Ватикану, хоча деякі посадовці в Києві були роздратовані Франциском, який, як аргентинець, виріс у країні, де багато людей мають недовіру до західних держав, а також прагматичніші погляди на Росію.

На початку війни Франциск оплакував конфлікт, водночас чітко дотримуючись традиційного нейтралітету Ватикану — що не дивно для установи, де під час Другої світової війни Папа Пій XII утримувався від прямої критики Адольфа Гітлера.

Папа Франциск також намагався зрозуміти, чому Росія вдерлась в Україну, висловившись, що “гавкіт НАТО на двері Росії” міг спровокувати війну. У 2023 році понтифік робив заяви про імперське минуле РФ.

Натомість Папа Лев у 2022 році – до свого папства – прямо засудив Росію, заявивши, що це – “імперське вторгнення”. Від початку свого папства він також неодноразово підтримував Україну, зокрема його перші офіційний дзвінок та зустріч були саме з українським президентом Володимиром Зеленським.

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї відповів на заклик Дональда Трампа до безумовної капітуляції.

Міністерство закордонних справ РФ застерегло США від надання прямої військової допомоги Ізраїлю, та “навіть від спекулятивних заяв з цього приводу”.

Народна депутатка Мар’яна Безугла опублікувала допис, у якому прокоментувала загибель 31-річного Дмитра Ісаєнка під час російської атаки на Київ. Вона назвала його смерть “кармою”, стверджуючи, що чоловік нібито “косив від армії”.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що Україні не варто сподіватись на запрошення до НАТО у межах саміту Альянсу, який наступного тижня відбудеться у Гаазі.

Опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що більшість українців вважають санкції проти лідера “Євросолідарності” Петра Порошенка спробою відвернути увагу від складної ситуації на фронті та нейтралізувати опозицію.