США сподіваються за допомогою Туреччини повернути РФ до «Чорноморської зернової ініціативи»
Джерело: Politico
Державний секретар США Ентоні Блінкен чітко дав зрозуміти, що США розраховують на Туреччину у питанні повернення РФ до “Чорноморської зернової ініціативи”.
Минулого року президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган і високопосадовці ООН допомогли досягти крихкої угоди.
Після виходу Росії з угоди 17 липня, офіційні особи США заявили, що вони працюють з Туреччиною, Україною та іншими союзниками, щоб врятувати угоду та зміцнити інші експортні маршрути з України — одного з найбільших експортерів пшениці у світі.
Ердоган не бажає продовжувати угоду без участі Росії. Проте Блінкен під час свого виступу на Аспенському форумі з питань безпеки чітко виклав очікування США щодо того, що Туреччина продовжуватиме бути лідером в зусиллях із відновлення угоди.
“Ми очікуємо, що Туреччина зіграє ту роль, яку вона вже відіграла, роль лідера, щоб повернути це на правильний шлях. Переконатись, що люди в усьому світі можуть отримати необхідну їжу за розумними цінами”, — сказав Блінкен.
Після виходу з угоди РФ продовжила авіаудари по ключовому українському портовому регіоні – Одещині – внаслідок чого значно пошкоджено зернові силоси та ключову інфраструктуру порту, за словами українських посадовців. Блінкен повторив, що Росія “використовує їжу як зброю” і “робить щось справді безсовісне”.
“Тож я сподіваюся, що світ спостерігає за цим і бачить, як Росія цинічно маніпулює їжею, щоб просувати свої цілі в Україні”, – додав Блінкен.
Блінкен зазначив, що вихід Росії з угоди, погрози атакувати цивільні кораблі в Чорному морі, що прямують до українських портів, і її авіаудари по Одещині “глибоко охолодили” комерційне судноплавство та страхування, необхідне для транспортування величезних обсягів зерна та інших ключових продовольчих товарів через регіон.
США працюють із союзниками та Україною, щоб “розглянути інші варіанти”, додав Блінкен.
Зокрема представники США заявили, що вони оцінюють, чи можуть вони допомогти зміцнити імпровізовані сухопутні та річкові експортні маршрути.
Проте офіційні особи США поставили під сумнів, наскільки ще вони можуть збільшити ці сухопутні маршрути, які є надзвичайно дорогими, а також викликали гнів серед фермерів у сусідніх країнах.
“Ми шукаємо варіанти. Я просто не думаю, що ми зможемо компенсувати цей обсяг”, — сказав Блінкен.
Останніми місяцями Україна збільшила потік зерна через свій менший річковий порт на Дунаї, який зараз є основним експортним маршрутом з країни.
- Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган після робочої поїздки до Саудівської Аравії, Катару та Об’єднаних Арабських Еміратів планує зустрітися з російським лідером Володимиром Путіним. Під час зустрічі Ердоган хоче обговорити з очільником Кремля “зернову угоду”, з якої РФ вийшла 17 серпня.
- Декілька ночей поспіль російські окупаційні війська завдають ракетно-дронових ударів по Одеській області, зокрема по портовій та зерновій інфраструктурі України. На думку фахівців Інституту вивчення війни, у такий спосіб Кремль намагається натиснути на Захід, аби він пішов на поступки РФ.
- Зеленський обговорює з генсеком ООН відновлення “Чорноморської зернової ініціативи”.
Представництво Тайваню в Литві підписало свій другий меморандум про взаєморозуміння з Литовським центральним агентством з управління проектами (CPMA) про надання додаткових 5 мільйонів доларів фінансування для сприяння відбудови України через уряд Литви.
4 листопада міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок під час восьмого з початку повномасштабної війни візиту до України пообіцяла додаткові 200 млн євро допомоги на майбутній зимовий період.
У Києві провели акцію на підтримку військовополонених “Не мовчи! Полон вбиває” у 87-му роковину розстрілу української інтелігенції в урочищі Сандармох, у Карелії.
4 листопада прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Канада виділить Україні 5 млрд канадських доларів (близько $3,7 млрд) у межах ініціативи G7 щодо заморожених російських активів. Кошти скерують на підтримку України в умовах війни.
У 2025 році студенти третього курсу українських університетів розпочнуть базовий військовий вишкіл, повідомив заступник міністра освіти Михайло Винницький. Нововведення не пов’язане з мобілізацією, а покликане дати молоді знання з поводження зі зброєю та основ оборони.