США застерегли Росію від подальших диверсій після серії вибухів посилок у Європі – NYT

Джерело: The New York Times

Соратники президента США Джо Байдена застерігали президента РФ Володимира Путіна від подальших диверсій після того, як влітку 2024 року у Європі вибухнуло кілька посилок.

Інциденти трапились в аеропортах Німеччини, Польщі та Великої Британії. Тоді ні США, ні Європа не мали сумнівів, що за ними стоїть Росія.

Та вже у серпні США отримали таємні розвіддані, які свідчили про масштабніші плани Кремля – перенести війну з України на терени Штатів. Відтак адміністрація Байдена почала шукати способи, як послати сигнал Путіну, аби він не скоїв задумане.

Помічники Байдена провели низку брифінгів, де ознайомились з деталями розмов високопосадовців ГРУ, в яких вони обговорювали поставки товарів, які самозаймались під час транспортування.

Як тільки у РФ зрозуміли, що посилки безперешкодно пройшли контроль авіаперевезень та виявили, скільки часу триває доставка, вони почали планувати почати постачання таких посилок до США та Канади.

Хоча вантажі зазвичай перевозять вантажними літаками, невеликі посилки іноді доставляють пасажирськими.

“Ризик катастрофічної помилки був очевидним. Вони могли зайнятись у повністю завантаженому літаку”, – зауважив міністр внутрішньої безпеки Алехандро Майоркас.

У Білому домі тим часом намагались зрозуміти, чи знав про диверсії з посилками Путін, чи все відбувалось без його відома та згоди. США почали вдаватись до заходів, щоб попередити очільника Кремля про необхідність припинити ці дії.

Тоді Байден закликав свого радника з нацбезпеки Джейка Саллівана та директора ЦРУ Вільяма Бернса надіслати серію попереджень помічникам Путіна. Одне з джерел повідомило, що Штатам довелось шукати багато шляхів, аби врешті повідомлення передали Путіну.

Зокрема Салліван почав серію телефонних дзвінків своєму російському колезі Юрію Ушакову. Спершу Салліван натякнув Ушакову про причетність РФ до спроби вбивства гендиректора німецького виробника зброї Rheinmetall.

Далі Салліван сказав, що США вважають, що за вибухами посилок у Європі теж стоїть РФ, і що Кремль ставить під загрозу життя людей.

Бернс, своєю чергою, телефонував своєму колезі з розвідки Сергію Наришкіну, який керує СВР, директору ФСБ Олександру Бортникову.

США вважають, що саме вони мають регулярний доступ до Путіна.

Так, США попередили Росію, що у випадку, якщо диверсія призведе до масових жертв у повітрі чи на землі, вся відповідальність лежатиме на РФ за “пособництво тероризму”. Салліван та Бернс не уточнили, якою буде відповідь США, але дали зрозуміти, що це вивело б тіньову війну між Вашингтоном та Москвою на новий рівень.

Зазначається, що коли попередження Штатів дійшло до Путіна, інциденти з посилками у Європі припинились. Принаймні, поки що. Водночас досі невідомо, чи дав наказ Путін припинити диверсії і на який період.

Посадовці не виключають, що Росія використовує час для створення покращених засобів.

Зокрема в адміністрації Байдена, яка невдовзі завершить свою роботу, занепокоєні, що Росія може бути розгніваною через вторгнення України на Курщину та постійні атаки по російській території і через це може спробувати перенести конфлікт на територію Європи і Штатів. При цьому, Кремль хоче зробити це таким чином, аби не сприяти конфлікту з НАТО.

Тисячі громадян Ісландії підписали звернення до уряду з вимогою заблокувати призначення нового американського посла Біллі Лонга. Причиною обурення стали його слова про те, що північна країна може стати частиною США, сказані на тлі спроб Дональда Трампа викупити Гренландію.

Понад 20 військовослужбовців британської армії можуть бути звільнені з лав збройних сил після виявлення наркотиків у їхній крові. Масштабна перевірка відбулася напередодні Різдва в одному з інженерних полків у Північному Йоркширі.

Вищий кримінальний суд Німеччини ухвалив рішення залишити під вартою громадянина України Сергія Кузнєцова, якого підозрюють у причетності до підриву газопроводів “Північний потік”.

Лідерка венесуельської опозиції Марія Коріна Мачадо підтвердила, що передала власну Нобелівську премію миру президенту США Дональду Трампу. Попри застереження Нобелівського комітету про неможливість передачі нагороди, політикиня вирішила віддати медаль американському лідеру.

Адміністрація Трампа зіткнулася з відсутністю підтримки своїх зовнішньополітичних ініціатив усередині країни. Згідно з останніми даними, 75% американців не хочуть, щоб Сполучені Штати намагалися встановити контроль над датською територією.