«Стала інвалідом після випробувань вакцини»: у США жінка судиться з AstraZeneca

Джерело: The Telegraph

Колишня вчителька зі штату Юта, США, Бріанн Дрессен, яка брала участь у клінічному випробуванні вакцини AstraZeneca, подала позов проти фармакологічної компанії. Після щеплення проти COVID-19 жінці поставили діагноз периферична нейропатія. Вона заявила, що втратила роботу і досі страждає від постійного болю.

Бріанн вимагає компенсацію за “емоційні страждання, втрачений дохід, транспортні та судові витрати”.

У судових документах жінки вказано, що вона підписала договір про участь у клінічних випробуваннях вакцини проти COVID-19. Водночас AstraZeneca взяла на себе зобов’язання оплатити витрати на лікування у разі виникнення побічних дій, спричинених щепленням.

У листопаді 2020 року Бріанн відчула сильне поколювання в усьому тілі. Пізніше її стан погіршився іншими симптомами: затуманенням зору, головним болем, дзвоном у вухах та блювотою.

Фото: соцмережі

У 2021 році лікарі поставили жінці діагноз периферична нейропатія – стан, який викликає оніміння та біль через пошкодження нервів. Її стан класифікували як “поствакцинальний” у зв’язку зі зробленим раніше щепленням.

“Ця річ (вакцина – ред.) позбавила мене роботи – я маю інвалідність на все життя. Я досі перебувають у цьому жахітті, коли відчуваю, ніби шпильки і голки проходять по всьому моєму тілу, від голови до ніг, 24 години на добу, сім днів на тиждень”, – поділилася жінка.

Як розповіли у виданні, після кількох шпиталізацій рахунки за медичну допомогу сягали тисяч доларів, але вона відмовилася від невеликої виплати компанії у розмірі 1200 доларів, прийняття якої не дозволило би їй подати позов.

Хвороба, як йдеться у позові, позбавила жінку можливості працювати, займатися спортом, керувати автомобілем і “бути матір’ю”. За словами Дрессен, найбільше хвороба вплинула на двох її дітей, яким зараз дев’ять та одинадцять років.

“Вони вже не пам’ятають, ким я була раніше. Це справді погано. Найгірше, найбільший наслідок усього цього – це вплив на моїх дітей”, – наголосила Бріанн.

Представниця AstraZeneca поінформувала, що компанія не може коментувати судовий процес, поки він триває.

“З огляду на сукупні докази у клінічних випробуваннях і світових даних, вакцина AstraZeneca-Oxford постійно демонструє прийнятний профіль безпеки, і регулятори в усьому світі постійно стверджують, що переваги вакцинації переважають ризики надзвичайно рідкісних потенційних побічних реакцій”, – сказала речниця в заяві.

Велика Британія навряд чи приєднається до наступальних дій США проти Ірану, проте вже посилила свою присутність у Катарі. Перекидання винищувачів Typhoon свідчить про готовність Лондона захищати регіональних партнерів у разі масштабної відплати з боку Тегерана.

Оперативні центри спостереження ЄС (EU SST) зафіксували неконтрольоване зниження ступеня ракети-носія ZQ-3. Фахівці очікують, що об’єкт вагою 11 тонн увійде в щільні шари атмосфери вже 30 січня.

Уряд Нової Зеландії вирішив не приєднуватися до створеної Дональдом Трампом “Ради миру”. Прем’єр-міністр Крістофер Лаксон зазначив, що країна не братиме участі в ініціативі у її нинішньому вигляді через брак конкретики щодо її майбутньої ролі.

Еммануель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.

Уряд Данії зафіксував найвищий рівень підтримки за останні два роки на тлі дипломатичного протистояння з Вашингтоном. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен зуміла перетворити агресивні погрози Дональда Трампа щодо анексії Гренландії на власну політичну перемогу.