Столтенберг: Гарантії безпеки вже дають «рівноправність» Україні у НАТО

Джерело: SkyNews

Глава НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс підтримуватиме Україну “стільки, скільки буде потрібно”, зауваживши, що тепер наша країна – “рівна” з країнами-членами.

12 липня, виступаючи на брифінгу, він оголосив пакет із трьох частин стосовно “наближення України до НАТО”.

Мультипрограма практичної допомоги, створення нової Ради Україна-НАТО та підтвердження того, що Україна стане членом НАТО… і скасування вимоги щодо Плану дій щодо членства, – наголосив він.

Щодо членства країни, глава НАТО пояснив, що Альянс надішле запрошення приєднатися, “коли будуть виконані умови”.

США та Німеччина проявили найбільшу стриманість відносно прискорення членства. Столтенберг додав, що коли війна закінчиться, “ми повинні забезпечити наявність надійних домовленостей стосовно безпеки України, щоб історія не повторилася”.

Звертаючись до українського президента, він запевнив у подальшій підтримці та висловив сподівання стосовно майбутнього членства України в Альянсі.

Ми сьогодні зустрічаємося як рівні, я з нетерпінням чекаю того дня, коли ми зустрінемося як союзники, – наголосив Генсек.

Зауважимо, 11 липня Генеральний секретар Єнс Столтенберг зазначив, що НАТО надсилає “сильний, об’єднаний і позитивний сигнал” Україні після того, як країни-члени погодилися, що її майбутнє залежить від Північноатлантичного альянсу.

Він підтвердив, що Україна стане членом НАТО в майбутньому, і що процес членства країни перейде з двоетапного на одноетапний.

Лідери країн НАТО ухвалили пакет підтримки України, котрий передбачає:

  • скасування вимоги щодо виконання ПДЧ стосовно членства;
  • довгострокову програму військової допомоги у $500 мільйонів на рік для модернізації української армії та повного переходу на стандарти НАТО;
  • запуск Ради Україна-НАТО. Перше засідання відбудеться 12 липня за участі президента Зеленського, на ньому мають узгодити план вступу України до Альянсу.

Також стало відомо, що Європейська служба зовнішніх дій розробила проєкт плану, який рекомендує блоку взяти на себе повний перелік довготривалих “безпекових зобов’язань перед Україною”.

  • Міністр оборони України Олексій Резніков привітав рішення США відправити касетні бомби до Києва, заявивши, що це допоможе деокупувати територію України, але пообіцяв, що боєприпаси не будуть використовуватися в Росії.
  • Напередодні саміту НАТО у Вільнюсі, президент Володимир Зеленський заявив, що безпека східного флангу Альянсу залежить від України. З початку повномасштабного нападу РФ, він наполягав на приєднанні до Альянсу, нині додав, що Україна вже “де-факто” є членом НАТО.
  • Країни Північноатлантичного альянсу погодили скасування Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) для України як передумови вступу.
  • 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті створення вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.