Столтенберг закликав Німеччину збільшити витрати на оборону
Джерело: Spiegel
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав Німеччину суттєво збільшити витрати на оборону. Він зауважив про рішення липневого саміту у Вільнюсі, відповідно до якого було встановлено мінімальний розмір видатків на оборону у 2% ВВП.
Столтенберг нагадав про холодну війну, коли витрати на оборону становили від 3 до 4% ВВП.
Я сам був главою уряду (Норвегії — ред.) протягом багатьох років і знаю, як важко виділяти більше коштів на оборону, коли також необхідні вищі витрати на охорону здоров’я, освіту чи інфраструктуру. Одначе, коли напруженість зростає, витрати на оборону повинні бути збільшено, — пояснив глава НАТО.
Окрім цього, на думку Столтенберга, країни НАТО мають готуватися до того, що війна РФ проти України триватиме довго.
Ми всі хочемо якнайшвидшого миру. Водночас ми маємо визнати, якщо президент Зеленський та українці перестануть воювати, їх країни більше не буде, — зазначив генсек НАТО, додавши, що мир настане лише в тому випадку, якщо РФ виведе свої війська.
Також глава Північноатлантичного альянсу зауважив, що після укладання миру Києву будуть потрібні гарантії безпеки. Він висловив переконання, що зрештою Україна опиниться в НАТО.
- Глава НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс підтримуватиме Україну “стільки, скільки буде потрібно”, зауваживши, що тепер наша країна – “рівна” з країнами-членами.
- Країни Північноатлантичного альянсу погодили скасування Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) для України як передумови вступу.
- 13 вересня президент Польщі Анджей Дуда запевнив, що перспектива вступу України до НАТО є абсолютно реальною. Він повідомив, що обговорюватиме питання із союзниками на сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку.
- 6 вересня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що країна планує значно збільшити закупівлю боєприпасів у 2024 році, оскільки західні країни намагаються поповнити запаси, вичерпані через допомогу Україні.
Президент США Дональд Трамп намагався переконати американців, що його угода з Росією щодо дизельного пального сприятиме зниженню цін на пальне у США. Однак насправді ця домовленість більше схожа на спробу змусити Україну капітулювати.
Увечері 12 жовтня російські війська атакували Харків керованими боєприпасами типу «бандероль». Один із них влучив у житлову п’ятиповерхівку в Холодногірському районі. Відомо щонайменше про п’ятьох постраждалих, під завалами можуть перебувати люди.
Прокуратура Відня заявила, що підставою для затримання журналістів «Української правди» Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка стали свідчення очевидців, які нібито бачили трьох чоловіків під час спостереження за певним об’єктом.
На Тернопільщині чоловік у стані алкогольного сп’яніння зателефонував до поліції та зажадав приїзду правоохоронців, заявивши, що хоче влаштувати на них полювання. Він погрожував стріляти в поліцейських і стверджував, що має зброю.
Фінляндія частково укріпила кордон із Росією, проте наразі не планує будувати масштабні оборонні споруди, подібні до тих, які зводять Польща та країни Балтії. До таких заходів країна вдаватиметься лише за появи безпосередньої загрози нападу.