Свириденко: Усі члени ЄС дали «зелене світло» початку переговорів про вступ України

Джерело: Юлія Свириденко/X

Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.

Фантастичні новини, – написала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. – Ми стали на крок ближче до вступу до ЄС: впевнено рухаємося до мети.

Кіпр, котрий нині головує у ЄС ініціював підготовку до офіційного початку переговорів з обома країнами стосовно першого блоку тем, пов’язаного із забезпеченням верховенства права та демократичних стандартів. Це знаменує собою “важливу віху” на шляху європейської інтеграції України та Молдови.

Додамо, технічні консультації між Україною та Угорщиною щодо прав угорської національної меншини просуваються, що може дозволити у червні відкрити два переговорні кластери в межах процесу вступу до Європейського Союзу.

Раніше ЗМІ повідомляли, що після двох років очікування Україна й Молдова “дуже ймовірно” відкриють між 16 та 19 червня щонайменше перший із шести кластерів переговорів про вступ до ЄС – той, що стосується основних прав, правосуддя та державного управління.

Початок переговорів мають схвалити держави-члени ЄС на засіданні Ради з загальних питань. Згодом процес мають підтвердити на саміті європейських лідерів 18–19 червня, у якому вперше візьме участь новообраний прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр.

Тим часом Естонія закликала Європейський Союз пришвидшити процес вступу України та відкрити всі шість переговорних розділів до червневого саміту.

Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував надати Україні статус асоційованого члена ЄС без права голосу на час переговорів. За його планом, Україна могла б делегувати представника до Єврокомісії без права голосу, направляти представників до Європарламенту та поступово отримувати доступ до бюджету ЄС.

Також Франція закликала до надання Україні “символічних” пільг на етапі підготовки до вступу.

Водночас Цахкна заявив, що ЄС повинен рухатися за вже узгодженим шляхом розширення та до червневого саміту відкрити всі шість переговорних кластерів для України та Молдови. Він додав, що альтернативні формати не сприятимуть процесу інтеграції.

Голова комітету закордонних справ парламенту Естонії Марко Міхельсон додав, що ані Таллінн, ані Київ не зацікавлені в ідеї “асоційованого членства” замість повноцінного вступу до ЄС.

Сподівання України

Віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка висловив сподівання стосовно того, що незабаром вдасться відкрити усі шість кластерів у межах перемовин про вступ України в ЄС.

Сподіваюся, це (відкриття переговорних кластерів – ред.) станеться швидко, хоча з Брюсселем ніколи не знаєш напевно, тому ніхто не називає конкретних дат. Але на цей момент ми не бачимо перешкод. Подивимося, що буде далі. Наше завдання – зосередитися на закритті глав. Тож сподіваюся, що цього року ми почуємо, що певні глави можна вважати закритими, – зазначив Качка.

Зауваживши, що це відкриває можливість наступного року говорити про ширшу інтеграцію до внутрішнього ринку.

Додамо, у переговорах про членство в ЄС країни-кандидати впорядковують законодавчі зміни за “кластерами” – тематичними блоками європейського права, які охоплюють ключові сфери політики. Україна має пройти шість таких кластерів, гармонізувавши своє законодавство з нормами ЄС.

Зауважимо, амбітний план Європейської комісії щодо прискореного приєднання України до Євросоюзу до 2027 року фактично знято з порядку денного. Під час дипломатичної вечері в Брюсселі посли країн-членів дали чітко зрозуміти Бйорну Зайберту, голові апарату Урсули фон дер Ляєн, що вони не підтримають модель “зворотного розширення”, яка концепція передбачала прийняття країни до складу блоку з подальшим поступовим виконанням вимог. Дипломати назвали такий підхід нереалістичним і таким, що створює марні ілюзії.

Що таке кластер

Кластер – це не окрема інституція чи організація, а тематична частина правової бази ЄС – acquis, яку має запровадити країна-кандидат у своє законодавство. Кожен кластер представляє певну сферу політики ЄС, як-от: довкілля, енергетика, сільське господарство, внутрішній ринок, зовнішні відносини тощо.

Відповідно до методології переговорів про вступ до ЄС, переговорний процес із країною-кандидатом розподілений на шість кластерів, які охоплюють 33 переговорних розділи.

Задля вступу Україна повинна гармонізувати своє законодавство з Євросоюзом за шістьма кластерами:

  1. Основи процесу вступу до ЄС (Fundamentals),
  2. Внутрішній ринок (Internal Market),
  3. Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток (Competitiveness & Inclusive Growth),
  4. Зелений порядок денний та стале з’єднання (Green Agenda & Sustainable Connectivity),
  5. Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості (Resources, Agriculture & Cohesion),
  6. Зовнішні відносини (External Relations).

Перший Кластер – найважливіший, оскільки серед іншого він охоплює економічні критерії готовності, реформу державного управління, функціонування демократичних інститутів, верховенство права тощо. Він відкривається першим і закривається останнім. У процесі перемовин Євросоюз проводить “скринінг”: чи наблизила країна законодавство до вимог ЄС і чи провела реформи.

Другий Кластер охоплює ключові напрямки функціонування Єдиного ринку ЄС. Мова про вільний рух товарів, послуг, робочої сили та капіталу, конкуренцію, інтелектуальну власність, фінансові сервіси, захист прав споживачів тощо. Ці зміни є важливими для українського бізнесу та громадян.

Третій кластер стосується інформаційної безпеки та медіа, оподаткування, освіти і культури, соціальної політики тощо.

Четвертий кластер охоплює екологічний напрямок: збереження довкілля, заходи щодо боротьби зі кліматичними змінами, розвиток енергетики, транспортну політику тощо.

П’ятий кластер серед іншого передбачає реформи в аграрній сфері, зміни в фітосанітарній політиці, продовольчій безпеці.

Шостий кластер визначає роль України у спільній зовнішній політиці, безпеці та обороні ЄС. Це зокрема, означає внесок України у стабільність ЄС та захист від потенційних  загроз.

Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.

Протягом кількох днів російські військові здійснюють удари по медичних закладах Херсона.

Сили оборони у ніч на 4 червня здійснили удари по низці військових цілях РФ, серед яких зокрема сторожовий корабель, пороховий завод та склади боєприпасів противника. Також уточнено результати ураження нафтового терміналу “Санкт-Петербург”.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте разом із головою ДСНС України Андрієм Даником відвідав місця російських ударів у Шевченківському районі Києва, де ворожі ракети та БпЛА в ніч на 24 травня забрали життя 3 людей.

Військова служба правопорядку у Збройних силах України повідомила про створення нового спеціального підрозділу під назвою “Скорпіон”. Йдеться про відділення швидкого реагування та раптової дії, яке працюватиме у складі зональних відділів ВСП.