«Так виглядає прагнення Росії до миру»: посол Німеччини засудив масований обстріл України

Джерело: Мартін Єґер/X

Посол Німеччини в Україні Мартін Єґер зазначив, що сьогоднішній ракетний обстріл України, внаслідок якого зокрема постраждала й дитяча лікарня у Києві, є свідченням того, як Росія “прагне миру”.

“Сьогодні вранці російська сторона здійснила ракетну атаку по Україні, в тому числі по Києву. Тут постраждала, серед іншого, дитяча лікарня “Охматдит”. Багато жертв у Києві – загиблих, поранених. Це війна проти мирного населення. Ось як виглядає готовність Росії до переговорів і її прагнення до миру”, – написав він.

Нагадаємо, що зранку 8 липня російські військові влучили по дитячій лікарні “Охмадит”. Пацієнтів дитячої лікарні евакуюють в комунальні лікарні міста.

Під завалами дитячої лікарні “Охмадит” у Києві, куди влучила російська ракета, можуть перебувати люди. Глава МВС Ігор Клименко зазначив, що нині рятувальники мають три години так званого “золотого часу”, аби врятувати тих, хто може перебувати там.

Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.

Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.

В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.

25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.

Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.