Так званий «мирний план» Путіна загрожує існуванню України — Шольц
Джерело: Bild
26 червня канцлер Німеччини Олаф Шольц виступив у Бундестазі, категорично відкинувши так званий “мирний план” Путіна щодо умов переговорів у російсько-українській війні.
Раніше глава РФ Володимир Путін запропонував Україні віддати чотири області, зокрема й не окуповані російськими військами, щоби припинити війну та розпочати “мирні переговори”. За підрахунками, це означало б без бою здати 26 000 кв. км, що дорівнює території цілої країни.
Ситуація очевидна: Путін, як і раніше, продовжує робити ставку на війну та переозброєння. Ніхто не може заплющувати на це очі. І це найбільш ясно відбито у його уявному реченні про припинення вогню. Його навіть не можна називати таким словом. Але варто подивитися, що в ньому міститься. Не лише припинити вогонь, а й віддати території, які російські війська навіть не зайняли незаконним способом. Від України також вимагають демілітаризуватися та відмовитися від будь-якої військової допомоги у майбутньому. Будь-хто, хто вірить, що Україна це переживе і з цього зросте міцний мир у Європі, мабуть, надто багато дивиться Russia Today. На жаль, Росія не хоче миру. Це Україна, яка зазнала нападу, хоче миру. Справедливого миру без підкорення та страху перед новою агресією, — зазначив Шольц.
Зауважимо, Німеччина, вслід за США, дозволила ЗСУ використовувати своє озброєння для ударів по РФ. Як і Сполучені Штати, ФРН дала дозвіл лише на удари по російській території, яка межує з Харківщиною. Про відповідне рішення німецького уряду повідомив офіційний представник Штеффен Хебестрайт.
Нове опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведене в межах проєкту Mobilise, свідчить, що 58% респондентів згодні з твердженням, що українська влада не повинна йти на компроміси у переговорах із Росією, і Україна продовжуватиме боротьбу, скільки буде потрібно.
Раніше президент Володимир Зеленський за підсумками другого дня Глобального саміту миру у Швейцарії висловився стосовно пунктів Формули миру щодо ядерної, продовольчої та гуманітарної безпеки. На його думку, цей формат “абсолютно робочий”.
Зауважимо, 11 жовтня 2022 року президент представив лідерам G7 Формулу миру для подолання російської агресії. Документ передбачає оборонну підтримку України, визнання та захист територіальної цілісності та покарання винних у збройній агресії. Окрім цього, формула передбачає протидію екоциду та фіксацію завершення війни.
Формула миру містить десять пунктів:
- Радіаційна та ядерна безпека.
- Продовольча безпека.
- Енергетична безпека.
- Звільнення всіх полонених і депортованих.
- Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку.
- Виведення російських військ і припинення бойових дій.
- Повернення справедливості.
- Протидія екоциду.
- Недопущення ескалації.
- Фіксація закінчення війни.
- 15 червня завершилося перше засідання Глобального саміту миру. За посиланням ключові заяви президента України Володимира Зеленського, британського прем’єра Ріші Сунака та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
- У Швейцарії в Люцерні, куди зараз прибувають десятки світових лідерів на Глобальний саміт миру, родичі українських військовополонених вийшли на демонстрацію.
- Лідери та офіційні особи з понад 90 країн взяли участь у мирному саміті у Швейцарії. На захід не запрошували Росію, а Китай проігнорував його.
Росія може мобілізувати близько 300 тисяч людей для війни проти України протягом жовтня-грудня 2026 року, що може суттєво збільшити кількість російських військових на фронті.
28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.
28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.
З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.
ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.