Так званий суд «ДНР» засудив 33 українських військових на терміни від 27 до 29 років
Джерело: пресслужба слідчого комітету РФ
Так званий “верховний суд” самопроголошеної Донецької народної республіки 7 лютого засудив 33 українським військовослужбовцям терміном термін від 27 до 29 років.
Російська сторона стверджує, що військових визнали винними за статтями про “жорстоке поводження з цивільним населенням, вбивство, замах на вбивство та навмисне пошкодження чужого майна”.
На лаві підсудних у так званому “суді” опинилися військовослужбовці 36-ї окремої бригади морської піхоти та 17-ї окремої танкової бригади ЗСУ. У пресслужбі поінформували, що покарання військові відбуватимуть у колонії “суворого режиму”.
Зауважимо, 36-та окрема бригада морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського — з’єднання морської піхоти України. Перебуває у підпорядкуванні Командування Морської піхоти ВМС України.
13 квітня 2022 року під час оборони Маріуполя в результаті вторгнення Росії підрозділи 36-ї окремої бригади морської піхоти зуміли з’єднатися з силами полку Азов на території металургійного комбінату Азовсталь та продовжити оборону заводу.
В кінці жовтня 2022 року морпіхів передислокували на Авдіївський напрямок у районах Водяного та Опитного.
У листопаді 2022 року бригада брала участь у боях на Херсонському напрямку та звільненні правобережжя Херсонщини.
17-та окрема танкова Криворізька бригада імені Костянтина Пестушка — формування танкових військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. За організаційно-штатною структурою бригада входить до складу ОК “Схід”.
11—12 травня 2022 року під час повномасштабного наступу російських військ на Україну в боях зі звільнення Харківщини від росіян. Поблизу селища Білогорівка Луганської області 17-та бригада брала участь у знищенні понад 100 одиниць російської бронетехніки, яка готувалася форсувати Сіверський Донець.
Варто наголосити, що близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуальним насильством або інші форми жорстокого поводження.
Раніше представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юрій Таранюк повідомив, що в російському полоні перебувають понад 8000 українців.
Довідка. Правовий статус військовополоненого визначено Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12.08.1949 року, яку ратифіковано Указом ПВР УРСР від 03.07.1954 року, а для України Конвенція набула чинності 03.01.1955 року.
Положення Конвенції застосовуються не лише в мирний час, а й в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо стан війни не визнаний однією з них; в усіх випадках часткової або повної окупації території Високої Договірної Сторони, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір.
У разі передачі на утримання військовополонених іншій державі, відповідальність за дотримання положень Конвенції буде нести держава, що прийняла полонених. Отже, з моменту отримання статусу військовополоненого особа підпадає під захист Конвенції, за дотриманням положень якої несе відповідальність держава, яка утримує військовополонених.
Основою поводження з військовополоненими є принципи гуманності.
- Глава ГУР МОУ Кирило Буданов прокоментував обмін військовополоненими та пояснив, чому Росія не хоче повертати бійців “Азова”.
- 3 січня між Україною та Росією відбувся найбільший з початку повномасштабної війни обмін військовополоненими. Фахівці ISW пояснили, чому РФ погодилась на обмін після місяців затримок.
- 3 січня начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов повідомив, що черговий обмін військовополоненими готувався досить довго, допомогу в організації процесу безпосередньо надали ОАЕ.
- Захисники Маріуполя та колишні військовополонені Владислав “Вікіпедія” Жайворонок, Валерія “Нава” Суботіна та медична кураторка Патронатної служби “Азову” Дзвенислава “Дзвінка” Сіра розповіли про бездіяльність Червоного Хреста в межах обміну військовополоненими.
Москва готова до мирних переговорів з Україною на основі так званих “Стамбульських домовленостей”, заявив глава РФ Володимир Путін.
Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва більше не вважає США “об’єктивним посередником” у контексті війни проти України та звинуватив Вашингтон у посиленні тиску на Росію.
В Україні стартував перший етап трансформації Сил оборони, у межах якого запровадили нові мотиваційні контракти для військовослужбовців і цивільних.
Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.