Так званий суд «ДНР» засудив 33 українських військових на терміни від 27 до 29 років

Джерело: пресслужба слідчого комітету РФ

Так званий “верховний суд” самопроголошеної Донецької народної республіки 7 лютого засудив 33 українським військовослужбовцям терміном термін від 27 до 29 років.

Російська сторона стверджує, що військових визнали винними за статтями про “жорстоке поводження з цивільним населенням, вбивство, замах на вбивство та навмисне пошкодження чужого майна”.

На лаві підсудних у так званому “суді” опинилися військовослужбовці 36-ї окремої бригади морської піхоти та 17-ї окремої танкової бригади ЗСУ. У пресслужбі поінформували, що покарання військові відбуватимуть у колонії “суворого режиму”.

Зауважимо, 36-та окрема бригада морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського — з’єднання морської піхоти України. Перебуває у підпорядкуванні Командування Морської піхоти ВМС України.

13 квітня 2022 року під час оборони Маріуполя в результаті вторгнення Росії підрозділи 36-ї окремої бригади морської піхоти зуміли з’єднатися з силами полку Азов на території металургійного комбінату Азовсталь та продовжити оборону заводу.

В кінці жовтня 2022 року морпіхів передислокували на Авдіївський напрямок у районах Водяного та Опитного.

У листопаді 2022 року бригада брала участь у боях на Херсонському напрямку та звільненні правобережжя Херсонщини.

17-та окрема танкова Криворізька бригада імені Костянтина Пестушка — формування танкових військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. За організаційно-штатною структурою бригада входить до складу ОК “Схід”.

11—12 травня 2022 року під час повномасштабного наступу російських військ на Україну в боях зі звільнення Харківщини від росіян. Поблизу селища Білогорівка Луганської області 17-та бригада брала участь у знищенні понад 100 одиниць російської бронетехніки, яка готувалася форсувати Сіверський Донець.

Варто наголосити, що близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуальним насильством або інші форми жорстокого поводження.

Раніше представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юрій Таранюк повідомив, що в російському полоні перебувають понад 8000 українців.

Довідка. Правовий статус військовополоненого визначено Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12.08.1949 року, яку ратифіковано Указом ПВР УРСР від 03.07.1954 року, а для України Конвенція набула чинності 03.01.1955 року.

Положення Конвенції застосовуються не лише в мирний час, а й в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо стан війни не визнаний однією з них; в усіх випадках часткової або повної окупації території Високої Договірної Сторони, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір.

У разі передачі на утримання військовополонених іншій державі, відповідальність за дотримання положень Конвенції буде нести держава, що прийняла полонених. Отже, з моменту отримання статусу військовополоненого особа підпадає під захист Конвенції, за дотриманням положень якої несе відповідальність держава, яка утримує військовополонених.

Основою поводження з військовополоненими є принципи гуманності.

Глава ГУР МОУ Кирило Буданов прокоментував обмін військовополоненими та пояснив, чому Росія не хоче повертати бійців “Азова”.
3 січня між Україною та Росією відбувся найбільший з початку повномасштабної війни обмін військовополоненими. Фахівці ISW пояснили, чому РФ погодилась на обмін після місяців затримок.
3 січня начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов повідомив, що черговий обмін військовополоненими готувався досить довго, допомогу в організації процесу безпосередньо надали ОАЕ.
Захисники Маріуполя та колишні військовополонені Владислав “Вікіпедія” Жайворонок, Валерія “Нава” Суботіна та медична кураторка Патронатної служби “Азову” Дзвенислава “Дзвінка” Сіра розповіли про бездіяльність Червоного Хреста в межах обміну військовополоненими.

В одному з районів Києва почав роботу перший мобільний побутовий комплекс, де мешканці можуть випрати та висушити одяг, випити гарячого чаю й зарядити електронні пристрої. Ідеться про модифікований проєкт Фонду Порошенка та громадської організації “Справа Громад”, у межах якого від початку повномасштабного вторгнення понад 300 подібних вагончиків передали для потреб фронтових бригад.