Тенісистів Росії та Білорусі не допустили до змагань WTA у Празі

Джерело: Reuters

Чеська поліція не дозволила російській тенісистці в’їхати до країни напередодні Відкритого чемпіонату Праги з тенісу (WTA Prague Open), оскільки нова постанова уряду забороняє в’їжджати спортсменам з Росії та Білорусі.

WTA Prague Open стартує в понеділок, 31 липня і передбачалось, що російські та білоруські гравці змагатимуться під нейтральним прапором.

Але наприкінці червня уряд схвалив постанову, яка забороняє спортсменам із Росії та Білорусі брати участь у змаганнях на території Чехії, дозволяючи поліції скасовувати візи для цих громадян.

Директор турніру Мирослав Малий сказав, що у четвер, 27 липня, поліція зупинила одну учасницю WTA Prague Open, і організатори повідомили іншим громадянам Росії та Білорусі не їхати на турнір.

“Вона була першою учасницею, яка приїхала до Чехії з російським паспортом”, – сказав Малий.

Він додав, що вона вже покинула країну.

“Керівництво турніру повністю поважає нинішню позицію органів державної влади. Ми не очікуємо, що в цій ситуації гравці з російським чи білоруським громадянством візьмуть участь у турнірі”, – зазначив директор турніру.

Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.

Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.

Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.

Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.